Перемога під Божественним жовто-блакитним стягом-2

ЗАВЕРШЕННЯ. Початок читайте за посиланням. 

Українці, які розуміються на тому, що Світом управляють  Вселенські символи, а не закони, які приймають люди, на День Державного Прапора України 23 серпня вивішують у себе на балконах «перевернутий» прапор —  ЖОВТА полоса  вгорі, а СИНЯ внизу.

У мене вдома стоїть правильний Національний Український Прапор — «ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ» (Духовно-Божественне — зверху; земне, матеріальне — знизу).    

Жаль, що українські радянські письменники і поети екскомуністи, які тоді були головними радниками президента Кравчука з питань державного будівництва, не відали чи не хотіли знати про Вселенські закони.

Народні депутати України, чи то не розуміючи, чи не знаючи, а можливо, і навмисно, виконуючи вказівку ворогів української нації, затвердили «перевернутий» Державний Прапор в Конституції України, мабуть, із розрахунком на те, що за «Законом занепаду» це призведе до розпаду України і втрати її Незалежності.

Під час обговорення проекту Конституції в 1996 році на засіданнях конституційної комісії я досить жорстко сперечався з цими депутатами, доказуючи, що український державний прапор повинен бути ЖОВТО—БЛАКИТНИМ. Які тільки я не приводив аргументи історичного, ведичного і зарубіжного характеру і походження. Як горохом об стіну. Стояли на «смерть»: голубе — це небо, а жовте (золоте) — це пшеничні і соняшникові поля.

Рекомендуємо подивитися відео «Про перевернутий прапор і тотальну брехню влади».

Не вплинули на колег мої доводи і аргументи, щодо символіки Прапору Європейського Союзу, членом якого ми планували стати після прийняття України в Раду  Європи. На прапорах ЄС і РЄ по 12 золотих зірок.

                                                 Прапор Ради Європи, заснований 5 травня 1949 року.

В офіційному поясненні до рішення Комітету міністрів Ради Європи від 8 грудня 1955 року  щодо прийняття прапора ЄС говориться: «Як дванадцять знаків зодіаку представляють весь Всесвіт, так дванадцять золотих зірок представляють всі народи Європи, і ті, які все ще не можуть брати участі у побудові Європи в єдності і мирі».

Автором концепції прапора є Арсен Гейтц, а деталі укладу, пропорцій і кольорів були опрацьовані Полем М. Г. Леві. Згідно з офіційним викладом, дванадцять незмінних зірок, розміщених у колі на синьому тлі символізують солідарність і гармонію між народами Європи. Ця символіка пов’язана також із пізнішим девізом Європейського Союзу: In varietate concordia (з лат.: єдність у різноманітності).

Кількість зірок пов’язана із стародавнім символічним значенням числа 12 — досконалість і цілісність, і не залежить від кількості країн-членів Європейського Союзу, оскільки на час прийняття прапору Ради Європи ця кількість уже дорівнювала 14. Число 12 відповідає також кількості місяців у році, годин на циферблаті годинника, знаків зодіаку і т. д. Коло, в яке укладені зірки, є, у першу чергу, символом єдності.

                                     Прапор Європейського Союзу, прийнятий 8 грудня 1955 року. 

Символіка прапору ЄС має в своїй основі християнський зміст. Впадає в око, що коло із дванадцяти зірок на прапорі нагадує відомий у сакральному мистецтві ореол навколо голови Матері Божої.  Поль М. Г. Леві, на той час шеф інформаційної і пресової служби Ради Європи, який брав участь у виборі прапора і наданню йому остаточного вигляду, заявив, що це випадковість. Проте автор прийнятого проєкту прапора Арсен Гейтц перед смертю визнав, що створюючи його, надихався фрагментом Апокаліпсису Святого Івана, та що взірцем для нього було зображення Матері Божої Непорочно Зачатої, яка власне представлена на лазуровому тлі, а ЇЇ голову оточує 12 зірок.

                                                                        Зображення Матері Божої Марії.

У Біблійному описі дванадцяти зірок у Вінці Марії як Невісти вдягненої у сонце міститься також символіка дванадцяти поколінь Ізраїлевих. Зображення Марії з вінцем із зірок є, між іншим, на вітражі в Соборі у Страсбургу — місті, у якому міститься офіційна резиденція Ради Європи і одночасно місці проживання автора проєкту прапора.

Як символічний факт дехто визнав те, що прапор був прийнятий Радою Європи 8 грудня 1955 року — в день святкування Непорочного Зачаття Діви Марії. Початково голосування в Комітеті міністрів за проєкт прапору було заплановане на 9 грудня, але всупереч очікуванням відбулося на день раніше.

Народні депутати навіть не звертали уваги на такі історичні факти, що  українська революція 1917 року в Києві, українізація підрозділів царської армії на фронтах Першої світової війни і на Чорноморському флоті відбувалися під ЖОВТО-БЛАКИТНИМИ, а не синьо-жовтими прапорами. І що саме це сполучення барв голова Центральної Ради Михайло Грушевський запропонував для основного символу УНР.

Чому ж згодом гетьман Скоропадський і головний отаман Петлюра «перевернули» прапор, достеменно не з’ясовано й досі. Може, під впливом синьо-жовтої фани ЗУНР, ідеологи якої, очевидно, формували державну символіку за принципом «аби не так, як у поляків», у яких світла (біла) смуга розміщена на національному прапорі вгорі?

Зрештою, хоч як, а про неприродність, небезпеку поєднання синього кольору над жовтим, окрім «І-цзин» (ще не було жодного випадку, щоби пророцтва з цієї книги не збувалися!), свідчать також тлумачення значення барв та їхніх комбінацій з інших потаємних джерел.

Скажімо, давню емблему створення світу з хаосу та боротьби і єдності двох протилежних засад зі східної філософії, відому як «Ян-Інь» передають цими кольорами. Жовте, або ж золоте, Ян означає «світло, тепло, небо, активність, чоловічий принцип, сонце».

Натомість синє Інь символізує «пітьму, холод, землю, пасивність, жіночий елемент, місяць». Що ж буває, коли земне й пасивне домінує (тобто розміщене зверху) над небесним і активним, мабуть, пояснювати зайве. З історії добре відомо, що ставалося з тими справами, рухами, країнами, які тривали, виникали, розгорталися під знаком такого протиприродного сполучення цих барв. Вони мовби наперед були запрограмовані на невдачу і погибель.

Або ж візьмімо Фен-шуй. За цією традицією, розміщення синього (воля) над жовтим (мудрість) означає «Закон занепаду», тобто прогресуючу деградацію, нещастя, хаос. Тоді як зворотне сполучення барв — жовте над синім означає гармонійне поєднання Неба і Землі, чоловічого і жіночого, сильного і гнучкого, що обіцяє розвиток, добробут, щастя.

Про це ж засвідчує й арійська традиція. Дослідники стверджують, що духовний вождь величного арійства Рама обрав своїм сакральним символом ЖОВТО-СИНІЙ штандарт (стяг).

Це також демонструє природну зверхність Духу (золоте, жовте) над матерією (блакитне, синє). Тоді як розташування барв з точністю до навпаки, крім усього іншого, ще й перекручує святе ім’я Рама на Мара (примара, привид, або ж і зомбі, по-сучасному).

Ідеолог концепції «Переходу-IV» і редактор однойменного журналу Ігор Каганець каже, що нинішній синьо-жовтий Державний прапор України не обіцяє їй нічого доброго, оскільки декларує збочене домінування пасивної матерії над активним Духом.

Хоча, треба сказати, він точно відповідає нинішньому тимчасовому станові деградації і духовної темряви в Україні. А спричинило такий стан якраз прийняття перекрученого Символу замість правильного.

Власне, й за православними канонами іконописання, які відомі ще з Візантії, золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця, німб Бога-Сина і взагалі — Вищу Духовність. Синє ж — це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння з надією, що вони не будуть нею зловживати.

Але ж ми бачимо, як користуються цим даром люди. А також знаємо, куди завела безвідповідальна свобода колишнього командира небесного воїнства на ім’я Денниця, що більш відомий як Люцифер.

За правилами ж геральдики, прапори зазвичай утворюють на основі гербів, які виникли раніше, ніж знамена. Отож барву верхньої смуги полотнища диктує колір самого знака, а нижньої — гербового поля. Якщо герб, наприклад, Польщі — це білий орел на червоному тлі, то відповідно й прапор біло-червоний. Тому якщо герб України — жовтий тризуб на синьому полі (чи навіть якщо взяти герб Галицько-Волинського князівства — золотий лев на синьому тлі), то й прапор має бути ЖОВТО-СИНІЙ, а не навпаки.

Сучасна світова філософська, політологічна й соціологічна думка не надто багато уваги приділяє питанню символів. І то не дивно, бо сучасне людство як цивілізація споживання — це так зване суспільство знаків. А знаки відрізняються від символів так само, як, скажімо, літера — від живого звука, який вона позначає.

Відомий сучасний сербський філософ Светислав Басара, котрий доволі серйозно ставиться до порушеного питання, вважає, що «символ — це така річ, без якої дійсність є неповноцінною. Це своєрідні обмінні пункти, через які енергія вищої реальності спливає у світ явищ.  А неправильна інтерпретація символу має, сказати б, корозійний вплив на дійсність».

Цікаво б у цьому ключі розглянути прапори інших держав і подивитись, образно кажучи, яку дійсність вони відбивають. Впадає в око, приміром, що в тих державах, які на своїх знаменах зберегли традиційні символи, наприклад, хрест (як от у Швейцарії, скандинавських країнах, у Великобританії), реалії набагато кращі, ніж там, де обрали на роль національної символіки пентаграми й інші інфернальні символи. Скажімо, нині одне з перших місць у світі за рівнем життя посідає Норвегія, на державному прапорі якої зображено біло-синій хрест на червоному тлі. Серед останніх же країн за цим показником — Мозамбік, чиєю символікою є схрещені мотики й автомат Калашникова на тлі жовтої пентаграми.

Можна сказати: це тому, що Норвегія багата на корисні копалини, а Мозамбік зруйнований громадськими війнами. Але ж насправді все могло бути по-іншому: спочатку вибрали символи (відповідно хрест і автомат Калашникова), а вже потім як наслідок кому дісталися розквіт, а кому — постійні військові конфлікти.

Читайте «Перевернути прапор України».

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

На фасаді вокзального будинку залізничної станції «Костопіль» є меморіальна дошка на честь визволення містечка від московсько-більшовицької навали козаками армії Української Народної Республіки в лютому 1919 року. Пам'ятну дошку воякам армії УНР, які загинули під час визволення Костополя, споруджено коштом Рівненської обласної організації Української народної партії за підтримки міського голови Костополя Денисюка і в урочистій обстановці відкрито та освячено митрополитом Рівненським та Острозьким Київського патріархату Даниїлом. В урочистостях взяли участь народні депутати із фракції «Наша Україна» Василь Червоній та Юрій Ширко.

Про Костопільсько-Сарненську операцію армії УНР, що була однією з найвизначніших військових офензив періоду визвольних змагань Української Народної Республіки, українцям достеменно стає відомо лише після проголошення Україною незалежності в 1991 році. У результаті цієї операції червоним більшовицьким військам було завдано нищівного удару.

Відомо, що в лавах армії УНР боролися за визволення України видатні українські поети Володимир Сосюра і Павло Тичина.

В одному з творів Сосюри є рядки: «Бій відлунав.. Жовто-сині знамена Затріпотіли на станції знов...». Так починався вірш Володимира Сосюри, який знали всі українські радянські школярі.

Дослідники творчості Сосюри зазначають, що цей твір присвячений бою за Костопіль чи Сарни.

Українці на підсвідомому (генетичному) рівні називають свій рідний прапор НЕ синьо-жовтий, а ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ!

Чи розуміють ці Вселенські (космічні) символи (явища) українці, нинішні народні депутати і президент, які ще мають шанс виправити катастрофічну ситуацію в УкРАїні? Дуже сумніваюся.

Тому проведу паралель з нинішніми кольорами синьо-жовтого  Державного прапору, які уже торкнулося життя українців і мають  значення для існування самої України. Можливо, тоді зрозуміють, що існуючий Державний Прапор УкРАїни необхідно поставити з «голови на ноги», щоб він став ЖОВТО-БЛАКИТНИМ (сонячно-голубим — Божественним).

Уявіть, у вас на кінцівці ноги з’явилася незначна подряпина, почервоніння. На це вашу увагу звернула людина, яка сказала, що вона лікар-хірург і порекомендувала, що вам необхідно терміново зробити, щоб не було погіршення, яке може призвести до тяжких наслідків, наприклад, до загнивання і гангрени.

Замість того, щоб подякувати і виконати поради лікаря (якого вам послав Творець, випадковостей не буває!), ви зневажливо заявили: змажу зеленкою або йолом і пройде, не перший раз. З рекомендацією невідомого лікаря поділилися з кумом. Той, усміхнувшись,  запропонував обмити подряпину «перваком» і прийняти сто грам «за здоров’я». Випили, пожартували з лікаря з його рецептом…

Проходить деякий час і ви бачите, що після зеленки, йоду і самогонки подряпина не гоїться. Кінцівка ноги опухла, почервоніння збільшилося, появилася синюшність. Ви ж замість того, щоб прийти в лікарню, продовжуєте змазувати хворе місце  зеленкою (йодом) і за рекомендацією кума робите горілчані компреси ноги і приймаєте в середину: «Боже, не прийми за п’янку, прийми за ліки…».

Проте, настає час, коли біль примушує вас їхати в лікарню. Консиліум лікарів констатує: гангрена, необхідно терміново робити операцію — відрізати кінцівку стопи, щоб гангрена не поширилася на всю ногу. Ви не погоджуєтесь на операцію, думаючи, що  хірургам аби щось «відрізати». Їдете в село до «знахарки», яка дає вам «зілля» і запевняє, що через тиждень будете бігати як кінь.

Не минає й тижня і вас у напівсвідомому стані з нестерпною біллю каретою швидкої допомоги доставляють у лікарню. Вирок лікарів ще страшніший, ніж попередній — йде швидке зараження крові, гангрена охопила ногу до коліна. Негайна ампутація ноги поверх коліна, щоб врятувати решту ноги, а можливо і життя!!!

Ви, звичайно, категорично не погоджуєтеся на операцію, сподіваєтеся, що ногу можна врятувати без ампутації. Просите хірурга дати подумати до ранку. Телефонуєте куму, друзям, що вони порадять  робити в такій ситуації. Знаходите візитку, на якій є телефон того лікаря, який ще місяць тому говорив, як треба лікувати ногу, щоб уникнути гангрени (пам’ятаєте?). Дзвоните йому, розповідає про свою хворобу, жалкуєте, що не послухали його раніше і запитує як вам бути, чи погоджуватися на  ампутацію ноги вище коліна?

Негайно! - чуєте у відповідь. Та навіть після цього вирішуєте  почекати до ранку, може обійдеться.  Не обійшлося… Вранці хірурги змушені були ампутувати всю ногу, щоб врятувати вам (Хомі невіруючому і недоумку) життя...

Не нагадує вам це ситуацію з першим президентом України Кравчуком і народними депутатами — невігласами, які не прислухалися до рекомендацій знавців Вселенських законів, вчених, істориків, релігієзнавців і на законодавчому (а в 1996 році на Конституційному) рівні розміщення кольорів Державного Прапору України поставили «з ніг на голову». Синій (як головний колір) — зверху, а жовтий — знизу.

Свідомо (значить із злочинним умислом) чи не свідомо (значить через відсутність знань) президент і народні депутати грубо ПОРУШИЛИ Вселенський Закон «Процвітання», порядок кольорів якого незмінний — зверху «Сонячний (Божественний, Духовний, як головний) і  внизу — Блакитний (земний, матеріальний)».

Вселенський Закон «Процвітання» в Україні замінили на Закон «Занепаду», порядок розміщення кольорів якого, як раз навпаки —  «синьо-жовтий». Таким чином УкРАїна була НАВМИСНО  запрограмована на ЗАНЕПАД, РУЙНАЦІЮ, ДЕГРАДАЦІЮ і ЗНИЩЕННЯ, що наглядно підтверджується негативними і трагічними подіями в УкРАїні і навколо неї.

Проте влада не звертає на це уваги...

ТИБЕТСЬКА МУДРІСТЬ

Якось мій Учитель, тибетський монах Церін, у якого я понад 50 років тому проходив духовні практики і тренування зі східних бойових мистецтв, сказав: "Історія не знає (не терпить) умовного способу. Дивлячись з вершини свого часу на історичні події і тих, хто за ними стояв, даючи їм оцінку, ми нерідко використовуємо умовні конструкції, а що було б, якби він зробив так або інакше…"

"Проте, пам’ятай: сьогоденням, яке завтра уже буде минулим, можна ВІДКРИВАТИ МАЙБУТНЄ. Яке воно буде — залежить від тебе. Не становись лише рабом обставин. Самий небезпечний ворог людини — її внутрішній СТРАХ. Подолай його і станеш НЕПЕРЕМОЖНИМ! Роби все, що від тебе залежить без СТРАХУ і світ зміниться на краще, стане добрішим", - зауважив Учитель.

УкРАїнці подолали свій страх, відродилися та ідентифікували себе як НАЦІЯ. Стали НАРОДОМ ПЕРЕМОЖЦЕМ! Україна уже назавжди ЗДОБУЛА ментальну і духовну ПЕРЕМОГУ над фашистською російською імперією і путінською нацистською ідеологією "руZZкій мір"!

Мій духовний побратим Афонський старець Грегоріос не раз мені повторював: «Сьогоденням можна змінювати майбутнє. Воно потім стане минулим і його уже не зміниш на свій лад…».  

УкРАїнці, ми маємо шанс і час виправити ситуацію занепаду і почати жити за Вселенським Законом «Процвітання і розвитку». Зробіть перший крок, який я пропоную вчинити 23 серпня — в День Державного Прапору України.

Звертаюсь до ветеранів російсько-української війни і військовослужбовців, які знаходяться на фронті. В ніч на 23 серпня переверніть на формі шеврон-патч прапор на липучці, щоб він став Божественним – ЖОВТО-БЛАКИТНИМ (жовте – Божественне вгорі; (синє – земне внизу), як на фото:

УкРАїнці, встановіть в своїх домівках, на подвір’ї, балконах, автомобілях, на вулицях у країнах світу, де ви знаходитеся ЖОВТО-БЛАКИТНІ ПРАПОРИ (жовте в горі, голубе внизу). Для цього ніяких особливих зусиль робити не потрібно. Вам необхідно лише взяти «синьо-жовтий» Державний Прапор України і ПЕРЕВЕРНУТИ його. Тобто поставити Прапор з «голови на ноги» і він тут же стане Вселенським Символом Духу — ЖОВТО-БЛАКИТНИМ! Вийдіть з такими прапорами на вулиці в містах і селах.  

Ви навіть не уявляєте, яку силу сонячної світлої енергії ви згенеруєте і, які зміни відбудуться на фронті і у світі.

Прочитайте під козацький марш, яким у нас повинен бути  Державний Прапор України, щоб він відповідав Вселенському Духовному Символу — ЖОВТА смуга зверху, а ГОЛУБА (СИНЯ) знизу (див. тут:

УкРАїнці, ми повинні примусити владу змінити статтю 20-ту Конституції України. В ній навіки повинно бути записано: «Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг ЖОВТОГО і СИНЬОГО кольорів».

Тобто у діючій редакції Конституції потрібно поміняти місцями лише порядок розташування двох  кольорів: головний — ЖОВТИЙ (Сонячний, Божественний, Духовний) — зверху, а СИНІЙ (земний, матеріальний) — знизу.

Під Божественним (Духовним) національним ЖОВТО-БЛАКИТНИМ СТЯГОМ ми здобудемо омріяну нашу ПЕРЕМОГУ над планетарним злом — московською імперією. На її уламках відродяться поневолені народи, які здобудуть свої національні демократичні держави.

                                      Вселенський (Божественний) Символ Перемоги України

УкРАїнці, ПЕРЕМОГА у ваших руках і вона потрібна, в першу чергу, вам! Зробіть запропонований мною перший крок 23 серпня. Хай в цей День в УкРАїні і по всьому світу  замайорять БОЖЕСТВЕННІ ЖОВТО-БЛАКИТНІ ЗНАМЕНА УКРАЇНСЬКОЇ ПЕРЕМОГИ!

Слава УкРАїні! Героям Слава!

Слава Нації! СМЕРТЬ путіну і москальській федерації!  

Р.S. Тих, хто поділяє висловлені мною думки і пропозиції, ПРОШУ максимально поширити цей матеріал серед своїх друзів і знайомих.

З вдячністю і повагою

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, кавалер ордену ООН «Діяння на благо народів», медалі ЄС “Європа – союз цінностей”, народний депутат України ІІ-VІ скликань, член ПАРЄ (2006-2010), почесний голова СОУ, генерал-лейтенант