Здача півдня України: злочинна недбалість чи державна зрада?

Шановний читачу, перед тобою результати розслідування, яким я (автор – Герой України Григорій Омельченко – Ред.) спробував знайти відповідь на запитання, винесене в заголовок.

Одночасно публікація є повідомленням про вчинення вищим політичним, військовим і урядовим керівництвом України (президентом, прем’єр-міністром, міністром оборони та іншими) кримінального правопорушення, що має ознаки злочинної недбалості і державної зради.

Стаття об’ємна і потребує часу, щоб її прочитати, можливо, не за один  раз. Сподіваюся, що той, кому болить це трагічне для України питання – прочитає.

Публікація підготовлена не для партійних ботів, а для захисників, патріотів і державників України, яким після Перемоги необхідно буде будувати Українську Національну Державу за зразком Ізраїлю.

Вона присвяена воїнам Світла – воїнству Христовому – Збройним силам України. 

Офіс Генерального прокурора, СБУ і ДБР згідно зі  ст. 214 КПК України зобов’язані зареєструвати мою статтю як повідомлення про злочин в ЄРДР і розпочати  кримінальне провадження для встановлення причин і обставин швидкого  захоплення російськими військами Півдня України, яке  сталося через  зраду  або невиконання (неналежне виконання) службових обов’язків вищими посадовими особами держави,  воєначальниками ЗСУ і керівниками СБУ, що призвело до великих людських жертв та інших тяжких наслідків.

Слідство зобов’язане встановити:

1). Хто з вищого політичного, військового і урядового керівництва  держави (президент, прем’єр, міністр оборони, воєначальники)  віддав наказ (розпорядження, доручення) розмінувати протитанкові мінні загородження  на полях біля КПВВ «Чаплинка», «Чонгар»  і «Каланчак» на адміністративній  межі із Кримом, через які окупанти на танках і броньованій техніці шли маршем, мов на параді і не були зупинені ЗСУ.

2). Хто віддав наказ не підривати (або завчасно розмінувати) мости, які з’єднували окупований Крим з материковою частиною України, мости через р. Дніпро і мости через водоканали зрошувальної системи в Херсонській  області.

3). Інші обставини справи, необхідні для встановлення істини у кримінальному провадженні і притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.

У своєму розслідуванні я встановив прізвища і посади осіб, винних, на мою думку (як слідчого і начальника відділу військової контррозвідки СБУ в минулому), у злочинній здачі півдня України. 

Мої  висновки не є офіційними і не мають юридичного значення. Це моя  приватна думка, як слідчого і начальника відділу військової контррозвідки  (в минулому), яка базується на встановлених фактичних даних (доказах),  які офіційне слідство не може ігнорувати.   

Я готовий надати допомогу слідству в якості консультанта або  слідчого для встановлення об’єктивної істини і притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.

Мотивація розслідування

21 вересня (середа – День народження Пресвятої Богородиці – Різдво  Пресвятої Богородиці) в рамках обміну з російськими окупантами з рашистського полону було звільнено 215 захисників-героїв, серед них 10 іноземців. Кремлівському вбивці путіну повернули його кума-виродка медведчука і 55 орків-нелюдів.

«Ця операція готувалась доволі довго і в ній є кілька складових. Перша складова: ми обміняли одного фаната Росії на 200 воїнів. Спочатку нам пропонували повернути 50 наших людей в обмін на одного з тих, хто перебував у слідчому ізоляторі СБУ. Ми говорили, наполягали - число 50 зросло до 200… Віддати медведчука за справжніх воїнів не шкода. Він пройшов всі слідчі дії, які передбачені законодавством, Україна отримала від нього все, що необхідно для встановлення правди в рамках кримінальних проваджень», - заявив президент України Зеленський.

Генеральний прокурор Андрій Костін зазначив: "В обмін на життя та свободу наших захисників Україна віддала медведчука. Досудове розслідування щодо нього завершено. Свідчення медведчука задокументовані. Ми нікого не випускаємо на свободу, а передаємо з української тюрми у велику тюрму, яка називається Росія».

                                     Зрадник медведчук, який підлягає ліквідації.

Очільник СБУ Василь Малюк заявив: «медведчук – це не просто кум путіна, а якісно задокументований нами державний зрадник. Його провина повністю зафіксована у відповідних матеріалах, які зібрала СБУ. Крім того, під час роботи по справах медведчука ми знешкодили не одну агентурну мережу, затримали багатьох державних зрадників та здобули велику кількість важливої інформації, яку використовуємо у контррозвідувальних заходах».

Це добре, що важлива інформація використовується професійно у контррозвідувальних заходах з урахуванням досвіду оперативної роботи Малюка в СБУ.

Як правник зауважу юристам Зеленському, Костіну і Малюку:  щодо агента КДБ медведчука (псевдонім «Соколовський») суд  повинен ОБОВ’ЯЗКОВО постановити обвинувальний вирок у вчинені ним  державної зради (ч.1 ст.111 КК), як у справі щодо зрадника-втікача агента КДБ екс-президента януковича.

Серед звільнених 124 – офіцери, 118 гвардійців командування 12-ї  бригади оперативного призначення  НГУ та окремого загону спеціального призначення "Азов", 9 прикордонників, 9 поліцейських, співробітник СБУ та морські піхотинці.

Зокрема, командир «Азову» Денис Прокопенко (позивний «Редіс»), його заступник Святослав Паламар («Калина»), командири підрозділів «Азову»  Сергій Волинський («Волина»), Денис Шлега, Олег Хоменко.

Зеленський заявив: «Україна повернула з російського полону 215 героїв. Ми дуже цінуємо внесок всіх, хто долучився до порятунку захисників, і ніколи не забудемо про це. Щиро дякую президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану за провідну роль у цьому процесі. Ми домовилися, що п’ятеро звільнених командирів "Азова" перебуватимуть у комфортних умовах у Туреччині до кінця війни та зможуть бачитися з родинами.

Також Україна на знак вдячності за допомогу нашій державі визволила з полону Росії п’ятьох громадян Великої Британії, двох – США, громадян Марокко, Швеції, Хорватії. Дякую за сприяння Саудівській Аравії».

Великий внесок у звільнення наших героїв внесли ЗСУ на чолі з Головнокомандуючим Валерієм Залужним, розгромивши ворога на Харківщині, звільнивши її від окупантів і одночасно потіснивши загарбників на десятки кілометрів на Півдні країни.

«Пане генерале, прохання  від «азовців» – розслідуйте все це…»

В ніч на 22 вересня «Українська правда» опублікувала список звільнених полонених за що їй дякую.

Сну не було, який там сон. Читав список дуже повільно уважно і з певним хвилюванням. По завершенню, відчув пришвидшене серцебиття,  вологість очей і потрійну радість… Серед прізвищ були четверо моїх вихованців – бійців нашої організації «УкРАїнський СМЕРШ».

У суботу, у другій половині дня, на мобільному телефоні висвітився  невідомий номер. Як правило, на такі дзвінки не відповідаю. Інтуїтивно натиснув кнопку виклику і почув мій позивний («…») і слова: «це я» і позивний («…»). До горла підкотив ком… На зв’язку був мій учень...

Вибачте, за емоції, проявляти їх, мабуть, не мав права… 

Розмовляли хвилин двадцять. Головними питаннями під час розмови були  «як так трапилося, що Південь здали майже без бою, що дало оркам взяти нас в оточення, а потім президент відправив нас у полон... Чому не підірвали мости, хто дав команду розмінувати «Чонгар», хто нас здав, чому нам брехали…? І ще багато «чому» і «хто»...

Під кінець розмови: «пане генерале, прохання  від «азовців» - розслідуйте все це… Ми вам віримо і надіємося…».

Захиснику Маріуполя – воїну Світла, дав слово українського генерала, що проведу суспільне розслідування обставин злочинної здачі півдня України. Дане слово і стало мотивацією мого розслідуванням, яким я хочу дати відповіді на поставлені ним і суспільством  питання.

Сподіваюся на допомогу українців. 

Публікація не переслідує мети критику Зеленського. Час критики минув. Прийшов час відповідальності.

Моє розслідування – це пошук  ПРАВДИ, якою б гіркою  вона не була…

Григорій Богослов не раз наголошував: «БОГ не в силі, БОГ у правді. Мовчанням зраджується БОГ». 

Пам’ятаєте рядки з вірша Роберта Рождественського «Вічна слава Героям!...»?

Вспомним всех поименно,

Горем вспомним своим… 

Это нужно – не мертвым!

Это надо – живым! 

Своїх героїв ми повинні не лише згадувати, а й пам’ятати все своє життя. Нам, живим потрібна Правда і не потім – після війни, а зараз.

Вимагаю від Зеленського забути про «НЕНАЧАСІ» і дати доручення  керівникам правоохоронних органів розпочати офіційне розслідування обставин злочинної здачі ворогу півдня України і  притягти до відповідальності всіх, без виключення, винних осіб, а не «цапів відбувайлів» чи «стрілочників».

Тих, хто буде продовжувати заявляти, що розслідування «НЕНАЧАСІ»,  будемо вважати колаборантами і національними зрадниками!

Здача півдня України – державна зрада  чи злочинна недбалість?

Проведення слідства вимагає і суспільство. Все частіше і вимогливіше воно ставить гострі незручні запитання до влади: як могло трапитися, що південь України був окупований російськими військами впродовж тижня після повномасштабного вторгнення?

Чому не були підірвані моста, які з’єднували Крим з материковою територією України?

Хто віддав злочинний наказ не підривати мости?

Хто розмінував протитанкові мінні поля біля КПВВ «Чаплинка», «Чонгар і  «Каланчак» на адміністративній межі із Кримом, через які окупанти на танках і броньованій техніці шли мов на параді і не були зупинені ЗСУ?

І подібних запитань багато…

Пропоную політичному і військовому керівництву країни прочитати один із листів, опублікований 24 серпня на сайті I-UA.tv Новини під заголовком «Хто відкрив Чонгар?» 

«Здати путіну все…»

Цитую цей лист зі скороченням: «Багато хто з профі говорив, що вихід орків з Криму в принципі неможливий.Захисні протитанкові споруди та перешийки перекривалися підривом мостів, а скупчення противника – реактивною і звичайною артилерією. Орків перекрутили б там у фарш, як на м'ясорубці.Мости були ретельно підготовлені до підриву, система управління було ДУБЛЬОВАНА, відпрацьовувались варіанти боротьби з десантами та диверсійними групами, які можуть намагатись захопити мости. Постійно перевірялась справність і наявність вибухівки.

Так було до певного часу. По факту орки пройшли перешийки, як на параді і о 9:20 ранку були вже біля Херсону.Чому так сталося? Чому так спокійно зайшли на беззбройний південь? У мешканців Херсонщини, Маріуполя, Мелітополя викликає злість, що ці питання ніхто не піднімає окрім них та журналістів. Влада та державні органи мовчать. Але ж питання ставити треба. Саме тим, що ставимо запитання владі і шукаємо відповіді, ми й відрізняємось від росіян.

«Всі поля біля КПВВ Чаплинка раніше були заміновані, але зранку танки там пройшли як на параді… жодна міна не вибухнула». «В мене родичі там. Я хочу знати, як можна було просрати кордон з Кримом, це ж вузька смужка, там можна було їх, як капусту порубати!» — пишуть люди в мережі.

За мости всі люди просто кричать, що вони мали бути підірвані. Що відбулося? За день до війни 23.02. 2022 року, правозахисна організація «КримSOS» розповіла: 

«На «Каланчаке» стало чище. «Из-за угрозы обострения военного конфликта все путешествия откладываются». «Нам также рассказывали, что на оккупированной территории Крыма в направлении украинского КПВВ стягивают тяжелую военную технику. Это тоже не добавляет положительного настроя для поездок», — заявила  представниця організації.

Протитанкові укріплення? Заміновані поля і мости кажете? Подорожі? Вистачило якихось двох років, щоб зламати всю систему захисту й здати неозброєний південь України. Здати путіну все, про що він мріяв за один день — вода в Крим, сухопутній зв'язок лугандонії з Кримом… За один день!!!

Не було б блокади Маріуполя і смертей тисяч мирних жителів, яких хоронять у братських могилах.

Чи це вже не надзвичайно великі втрати і руйнування???

Всі знали що буде війна, але навіть жителів Маріуполя, особливо жінок з дітьми, інвалідів не евакуювали.…Кому поставити питання? Хто знає відповідь???» - запитує автор  листа, який опублікований на сайтах декількох видань.

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, кавалер ордену ООН «Діяння на благо народів», генерал-лейтенант, народний депутат України 2-6 скликань, член ПАРЄ (2006-2010)

ПРОДОВЖЕННЯ читайте за посиланням.