Батьку транспортної авіації Олегу Антонову – 116

Сьогодні, 7 лютого, виповнюється 116 років від дня народження Олега Антонова – прославленого авіаконструктора, ім’я якого носять найбільші в світі літаки – «Руслан» та «Мрія». 

Про це у понеділок, нагадує Україна молода.

Генеральний конструктор авіаційної техніки академік Академії наук України Олег Антонов присвятив себе втіленню дитячої мрії – прагненню літати. Саме багатогранність особисті допомогла йому пройти шлях від перших планерів зі старих стільців та картону до літаків-гігантів із прізвищем «Антонов» на фюзеляжі.

Майбутній геніальний інженер і конструктор Олег Антонов народився 7 лютого 1906 року в селі Трійці Вороновської Московської губернії у дворянській сім’ї. Завдяки батьковій бібліотеці з інженерної справи майбутній конструктор ще з дитинства був обізнаний з технікою та розрахунками. З юних років захоплювався авіабудуванням, відвідував шкільний гурток любителів авіації. Починав з конструювання планерів. Перший його планер «Голуб», зроблений з фанери й водопровідних труб 1924 року, відзначено грамотою за оригінальну й гарну конструкцію. Це мотивувало хлопця й далі будувати літальні апарати.

«Усе життя я хотів літати, тому й став конструктором»,– так Антонов пояснював вибір своєї професії.

Проте, за іронією долі ще юного Антонова не прийняли до авіаційної школи, натомість він вступив до Ленінградського політехнічного інституту. Та мрії своєї не полишив і постійно відслідковував новини авіації, працював інструктором авіамодельного гуртка і літав.

У роки Великої Вітчизняної війни Олег Костянтинович розробив і налагодив виробництво десантних планерів для постачання партизан, і багато часу присвятив вдосконаленню винищувача «Як» — одного з наймасовіших літаків війни. При цьому Антонов не втрачав мрії про створення свого літака для мирного неба, і в жовтні 1945 року він виїхав до Новосибірська керувати новоствореним конструкторським бюро на авіаційному заводі.

Первісток Антонова літак Ан-2 піднявся в небо в серпні 1947 року, а через три роки — впроваджений у виробництво, причому в декількох модифікаціях. Він став єдиним у світі літаком, який знаходився в серійному виробництві більше 50 років, завоювавши славу виключно надійної машини і побувавши практично у всіх куточках землі.

Він створив 52 типи планерів і 22 типи літаків, зокрема й найвантажопідйомніші в світі, віддав багато сил розробці десятків інших літальних апаратів, створив оригінальну школу конструювання транспортних, регіональних пасажирських літаків та літаків спеціального призначення, виховав плеяду видатних авіаційних фахівців, заснував підприємство, яке носить його ім’я.

Антонов не раз говорив: «Є в світі три прекрасні сестри: віра в свої сили, надія на перемогу та любов до життя… З ними я б не хотів розлучатися до того дня, коли перестане існувати моє бентежне «я».

Життя Олега Антонова є джерелом чудових спогадів, наснаги та невпинного руху вперед, гідним прикладом для сучасної молоді та майбутніх поколінь! Його сучасники були переконані: якби небо не займало в житті Олега Антонова перше місце, він цілком міг стати видатним поетом чи художником. Доказом цього є його вірші та десятки написаних картин. Все своє життя Антонов займався спортом, особливо любив теніс. Він автор кількох книг, сотень наукових праць і статей, йому належать 72 авторських свідоцтва на винаходи. Також він був прекрасним художником і в тонкощах знав живопис. Олег Костянтинович був людиною особливого складу, яскравою особистістю, володів особливим шармом і сміливістю, в ньому об'єднувалися могутній розум і благородна душа.

Талановитий конструктор випереджав епоху не лише технічними новаціями: стосунки у своєму великому конструкторському бюро він будував не на партійній ідеології, а на принципах взаємоповаги і професіоналізму. Він не боявся влади й неодноразово захищав колег від її нападів. Приміром, у 1982 році разом з відомими радянськими льотчиками виступив за відновлення доброго імені Ігоря Сікорського.

Помер видатний авіаконструктор Олег Костянтинович Антонов 4 квітня 1984 року в Києві (Українська РСР), похований на Байковому кладовищі.

Як повідомляла УМ, 4 лютого, свій 98-й день народження відзначає Дарія Гусяк, підпільниця, зв’язкова головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича.