Українці «за» відновлення ядерної зброї країни — опитування, фото
До ідеї, щоб держава мала свою ядерну зброю прихильно ставляться 73% українців. Не підтримують цю ідею 20% опитаних та ще 7% не визначились щодо цього питання. >>
Іван Огієнко (митрополит Іларіон) - український вчений, єпископ, митрополит УАПЦ, предстоятель УГПЦК, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог. (Фото: архіви)
14 січня 1882 р. у м. Брусилів народився Іван Огієнко (митрополит Іларіон) - український вчений, єпископ, митрополит УАПЦ, предстоятель УГПЦК, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв, дійсний член Наукового Товариства ім. Тараса Шевченка. Перший ректор Кам'янець-Подільського державного українського університету. Свою бібліотеку на 20 тисяч томів, серед яких Острозька біблія 1581 р., заповів Україні.
Про це в п’ятницю нагадує Україна молода.
Він прагнув вчитися і вже у 1896 році закінчив початкову школу і вирішив вивчитись на фельдшера у Києві. Він працював у лікарні і згодом став студентом медичного факультету Київського університету. Але зрозумів, що цікавіть його не медицина, і перейшов на історико-філологічний факультет. Ще юнаком Огієнко почав писати вірші російською мовою. Та потім під впливом українського театру він переосмислив своє ставлення до мови та культури, його національна свідомість пробудилася та розквітла. Після цього він почав активно займатися науковою та громадською роботою.
Він писав статті у київські видання, співпрацював з «Просвітою», брав участь у діяльності Наукового товариства імені Тараса Шевченка. За два роки після закінчення навчання 1911 Огієнко став стипендіатом на кафедрі російської мови та літератури Київського університету, пізніше став там приват-доцентом. У 1917 році Іван Огієнко став першим викладачем Київського університету, що перейшов на викладання українською мовою і створив новий курс - «Історія української мови».
У 1918-1920 Іван Огієнко одночасно займав посади ректора Кам’янець-Подільського державного університету та міністра освіти в уряді УНР. Він підготував проект українського правопису, працював над впровадженням літературної мови в освіту, церковне життя, державні установи, торгівлю, медицину і військо. У Києві він видавав навчальні посібники, які написав для популяризації української мови: «Рідна мова в українській школі» (1918), «Українська граматика» (1918), а також «Наглядна таблиця українського правопису» (1917).
У 1919 році Огієнко став міністром віросповідань, переклав українською мовою богословську літературу, наказав перевести богослужіння із церковнослов’янської на українську. Саме тоді майбутній митрополит вперше сформулював основи української автокефалії. Від імені уряду УНР він написав і обґрунтував вимогу до Вселенського патріархату про надання Українській церкві автокефалії.
У 1920 році він був змушений переїхати до Західної України, викладав українську мову і літературу в учительській семінарії у Львові. У 1926 році Огієнка запросили на роботу до Православного Богословського Відділу при Варшавському Університеті. У Варшаві він не полишив свою основну справу, всебічно сприяв розвитку та популяризації української культури, був активним противником русифікації. Заснував і редагував журнали «Рідна мова» і «Наша культура».
У жовтні 1940 року на соборі українських православних єпископів Івана Огієнка під іменем Іларіона висвятили архієпископом Холмським і Підляським. Всього за рік Митрополит Іларіон повернув 62 церкви та відновив 117 парафій, які у довоєнний період було забрано у православних і переосвячено у католицькі храми. Завдяки його старанням вдалося знайти Холмську Чудотворну ікону Божої Матері. Саме Іван Огієнко першим зробив автентичний переклад Святого Письма українською мовою. Таким чином Митрополит Іларіон дав змогу українцям звертатися до Бога рідною мовою. Крім цього, цей переклад визнано одним із кращих у світовій біблеїстиці.
Улітку 1944 Огієнко змушений був емігрувати в Словаччину, потім до Швейцарії а у вересні 1947 — до Канади. До самої смерті він жив у канадському місті Вінніпег, редагував літературно-науковий місячник «Слово істини». У Канаді Іван Огієнко продовжував справу свого життя, робив те саме, що в Україні та Польщі – розбудовував українське національно-культурне життя, розгорнув велику науково-дослідницьку та видавничу діяльність. Наукову й творчу спадщину Івана Огієнка становлять майже 2000 різноманітних праць. Серед них – «Історія української культури», «Український стилістичний словник», «Історія українського друкарства», двотомник «Українська церква» та ін.
Помер Іван Огієнко 29 березня 1972 року. Похований він на кладовищі Глен Іден у Вінніпезі.
Друзі, думаю, приклад життя цього мудрого чоловіка доводить, що де б людина не жила, її любов до Батьківщини може проявлятися у вчинках та приносити користь.
Як повідомляла УМ, 13 січня 2013 року перестало битися серце українського дисидента, правозахисника, політв'язня, народного депутата України першого скликання Михайла Гориня. Він керувався девізом "Краще засвітити одну свічку, ніж усе життя проклинати пітьму".
До ідеї, щоб держава мала свою ядерну зброю прихильно ставляться 73% українців. Не підтримують цю ідею 20% опитаних та ще 7% не визначились щодо цього питання. >>
Законопроєкт №12191 про декриміналізацію порно підтримав за основу Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. >>
Позови в суд до російської федерації на стягнення 24,7 млн грн за збитки подав український поштовий оператор «Нова пошта». >>
По “гарячим” слідам Укрпошта випустила нову поштову марку, яка присвячена українському боксеру Олександру Усику та його перемозі у бою-реванші проти британця Тайсона Ф’юрі. >>
У День працівників дипломатичної служби України, сьогодні, 22 грудня, з ініціативи міністра закордонних справ України Андрія Сибіги МЗС представило спеціальний онлайн-портал "Дипломатичний е-Архів". >>
Дослідники виявили 27 нових видів ссавців, риб, земноводних та метеликівУ джунглях Перу. Пошуки відбувалися у віддаленому густонаселеному регіоні, де науковці не очікували знайти значного біорізноманіття. >>