Зброя та військова техніка: Німеччина виділила новий пакет допомоги для України
Німеччина виділила Україні черговий пакет військової допомоги, куди, зокрема, увійшли системи ППО IRIS-T, а також 2 пускові установки до Patriot. >>
Данило Кирилович Заболотний. (Фото: архіви)
У цей день, 28 грудня, виповнюється 155 років від дня народження видатного українського вченого мікробіолога, епідеміолога, дійсного члена Академії наук СРСР, першого президента Всеукраїнської Академії наук, неймовірно чудової людини і відомого – Данила Кириловича Заболотного!
Про це у вівторок нагадує Україна молода.
Ім’я Данила Заболотного відоме простому киянинові в прив’язці до вулиці на Теремках. Імовірно, він може знати про Інститут у тому самому районі, названий ім’ям вченого (Інститут мікробіології та вірусології НАН України імені Данила Заболотного). Проте є сумніви, що мій сучасник знає про Заболотного далі ніж топоніміка Голосіївського району.
А втім, Данило Кирилович Заболотний — основоположник імунології, епідеміолог, брав участь в експедиціях із дослідження чуми та холери в Індії, Маньчжурії, Саудівській Аравії, Персії, Китаї, Росії. Його запрошували викладати до Університету Пастера в Парижі, він добровільно інфікував себе вірусами, шукаючи вакцини від них, першим дослідив природу сифілісу й не опублікував відкриття спірохети через скепсис колег, а за два роки це успішно зробили австрійські вчені.
Він народився і виріс на Вінничині. Гарно вчився, що є традиційним атрибутом біографій вчених. Важливо те, що йому пощастило бути учнем нашого першого нобелівського лауреата в галузі медицини Іллі Мечникова. Данило не лише добре вчився, але і мав активну громадянську позицію і був заарештований за участь в студентській сходці. Його збиралися відправити до Сибіру, однак хлопцеві пощастило він сильно захворів і його ця участь оминула.
З Одеського університету його все ж виключили, однак згодом він таки здав іспити екстерном, та вступив на третій курс медичного факультету в університет Св. Володимира (це той самий, що Університет ім. Тараса Шевченка).
Далі майбутній вчений зайнявся дослідженнями холерного вібріона. І настільки захопився, що випробував протихолерну сироватку на собі, випивши смертоносні бактерії.
Данило Кирилович відомий світові, перш за все, як епідеміолог. Досліджував цілу купу болячок, про які і думати страшно, як от чуму, холеру, тиф, дифтерію, сифіліс.
Під час експедицій в Індію, Персію, Монголію та Китай де лютувала легенева чума, важливим питанням, що хвилювало вченого, було природне джерело чуми в природі.
Якось в полі дослідники побачили неадекватного тарбагана (такий собі степовий гризун), який не ховався і не тікав. Цікаво, що хворі на чуму теж мали схожий характер неадекватності, тому було зроблено припущення, що саме степові гризуни були джерелом чуми в природі. І це припущення підтвердилось. Із організму гризунів почали виділяти справжнісіньку чуму.
Пізніше Данило Кирилович таки заразився чумою, але сироватка його врятувала. Заболотний також не розгубився, і на основі своєї хвороби зробив цінні спостереження, як лікар, вчений і хворий.
Як і учень Авіценни, він стає ініціатором спалення трупів хворих, що насправді було не так просто, адже в мусульманській країні релігійне прокляття вважається страшнішим за чуму — люди ховали трупи своїх близьких скрізь, навіть у погребах, аби не дати спалити. Тож ученому коштувало немалих зусиль переконати місцевих у необхідності таких заходів заради майбутніх поколінь.
1920 року вчений організував в Одеському медичному інституті першу у світі кафедру епідеміології. Досліджував чуму з Індії, Аравії, Монголії, Китаї, в Поволжі, Казахстані, Забайкаллі.
1928-го науковець переїхав до Києва і був обраний президентом академії наук СРСР. У складі Академії наук УРСР він організовує Інститут мікробіології, який має тепер його ім’я. Наукову роботу Заболотний поєднував із активною громадською діяльністю: його було обрано членом ВЦВК і ВУЦВК. Особливу увагу науковець приділяв поширенню санітарної освіти серед населення. Йому належить багато популярних праць із питань охорони здоров’я.
Помер академік Заболотний 15 грудня 1929-го, на 62-му році життя у Києві і згідно з його заповітом, був похований на своїй батьківщині, в Чоботарці. В будинку, де він жив, відкрили музей.
Як повідомляла УМ, 24 грудня, народився Вячеслав Чорновіл – український політик, державний, громадський діяч, журналіст, народний депутат України першого-третього скликань, один із лідерів українського правозахисного руху, багаторічний лідер Народного Руху України, Герой України.
Німеччина виділила Україні черговий пакет військової допомоги, куди, зокрема, увійшли системи ППО IRIS-T, а також 2 пускові установки до Patriot. >>
Замість стабілізації оборони Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський почав наступ на команду DeepState. >>
"Розсекречені документи з архівів радянського КДБ поставили крапки над "і" у біографії одного з найвідоміших українських поетів-шістдесятників і знаменитого "прораба" горбачовської перебудови Віталія Коротича. >>
До ідеї, щоб держава мала свою ядерну зброю прихильно ставляться 73% українців. Не підтримують цю ідею 20% опитаних та ще 7% не визначились щодо цього питання. >>
Законопроєкт №12191 про декриміналізацію порно підтримав за основу Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. >>
Позови в суд до російської федерації на стягнення 24,7 млн грн за збитки подав український поштовий оператор «Нова пошта». >>