Пам’ять жертв Голодомору вшановують в Україні і світі в суботу, 27 листопада.
У ХХ столітті українці тричі пережили масовий голод: у 1921-1923-му, 1932-1933-му і 1946-1947 роках. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років – саме його нині називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом.
Комуністичний режим вчинив злочин геноциду з метою ліквідації національно-визвольного руху українців та недопущення відновлення Української держави. Це чи не найтрагічніша сторінка історії української нації.
«Найвищою місією Національного музею Голодомору-геноциду є застереження суспільства щодо злочину геноциду. Ми накопичуємо і поширюємо знання про Голодомор, плекаємо повагу до пам’яті жертв, співпереживаємо та переосмислюємо події того часу», - наголосила генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду Олеся Стасюк.
За її словами, Музей проводить наполегливу роботу з вивчення документів та свідчень очевидців, співробітники в експедиціях по всій Україні записують все нові і нові свідчення злочинів комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
«Ми доносимо до суспільства неупереджені факти щодо вчинення геноциду та заздалегідь запланованого знищення українців», - додає пані Стасюк.
У дні пам’яті жертв Голодомору-геноциду українців запрошують долучитись до загальнонаціонального вшанування жертв трьох штучних голодів:
27 листопада в кожній домівці українці запалять свічки пам’яті та приєднаються до загальнонаціональної хвилини мовчання.
День пам’яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада.
Упродовж десятиліть тема Голодомору перебувала під державним табу. Допоки існував комуністичний режим, навіть говорити про голод тих років було суворо заборонено.
Дослідження цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття.
Нині в Україні, відповідно до закону від 28 листопада 2006 року «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», голод 1932-1933 років розцінюється як акт геноциду українського народу, а його «публічне заперечення… визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним».
7 грудня 2016 року українські парламентарії закликали й інші держави визнати Голодомор геноцидом українського народу. Наразі це зробили 17 держав світу. Ще 10 країн в офіційних зверненнях засудили Голодомор як акт винищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом, або вшанували пам’ять його жертв.
Крім того, Голодомор 1932-1933 років в Україні було визнано актом геноциду на регіональному та муніципальному рівні у 8 країнах.
Загальнонаціональні заходи до Дня пам’яті жертв Голодомору пройдуть по всій Україні. Цього дня передбачені жалобні заходи, проведення тематичних наукових, інформаційних та культурно-мистецьких заходів, виставок, презентацій документів, фото- і відеоматеріалів.
Разом з тим, на території України буде приспущено Державний прапор.
Розводити вогонь давні люди почали на сотні тисяч років раніше, ніж вважали досі. В Англії науковці знайшли сліди багаття віком понад 400 тисяч років – його могли використовувати неандертальці. >>
Науковці використовують новітні цифрові технології, щоб відкрити "загублені Помпеї", майже через 2 тисячі років після того, як вибух Везувію знищив і поховав під п'ятиметровим шаром попелу та каменю давнє римське місто. >>
Внаслідок побутової аварії у Луврі наприкінці листопада постраждали сотні старовинних експонатів з Єгипту – що є вже другим скандальним випадком у музеї після гучного пограбування. >>
Програма київських концертів Національного будинку музики у грудні вибудована довкола двох домінант: масштабного вшанування 255-річчя Людвіга ван Бетховена та різножанрової панорами різдвяної музики. >>
Пропозицію України підтримав комітет ЮНЕСКО й додав 19 пам’яток до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Тепер у цьому списку вже 46 українських об’єктів — і за їхньою кількістю Україна стала однією з лідерок у світі. >>
Міністерство культури України додало до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини «Традицію і практику просторового та ужиткового оздоблення на Миколаївщині: таврійський розпис». >>