Українському науковцю зі світовим ім’ям Віктору Дроботьку – 136

Сьогодні 23 листопада  минає 136 років з дня народження українського мікробіолога, епідеміолога, вченого-новатора, науковця зі світовим ім’ям Віктора Дроботька.

Про це у вівторок нагадує Україна молода.

Він був одним із піонерів у справі вивчення бактеріофага, першим у шифруванні етиології стахіботріотоксикозу коней, започаткував новий напрям вивчення грибів – збудників мікотоксикозів. Значну увагу вчений приділяв питанням хіміотерапії інфекційних захворювань, досліджував антимікробні властивості рослин.

Віктор Григорович народився в селі Дігтярі Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині смт Дігтярі Срібнянського р-ну Чернігівської обл.) у сім’ї безземельного сільського фельдшера.

Дитинство Віктора, як і його сестри Тетяни, було безхмарним і щасливим. Діти отримали непогану початкову освіту, виховувалися на місцевих народних традиціях. Однак у 9-річному віці Віктор втратив батька, який раптово помер від виразки шлунка. На стипендію Полтавської земської управи в 1896 р. він вступив до Прилуцької гімназії і успішно закінчив її в 1905 р. Мріяв стати письменником, артистом або художником. Та життя розпорядилося інакше.

У 1905 р. Віктор вступив на медичний факультет Київського університету Святого Володимира. Невдовзі його було заарештовано за агітаційно-масову роботу серед селян під час революційних подій 1905—1907 рр. За вироком він 6 місяців відбував у Прилуцькій в’язниці, а потім його на 2 роки вислали за місцем проживання в село Дігтярі під нагляд поліції.

У 1908 р. Віктор вдруге вступив до Київського університету, і на цей раз успішно закінчив його в 1913 р. Ще в студентські роки він виявляє неабиякий інтерес до наукової роботи.

Лише в 1925 р., після 12 років практичної роботи, В.Г. Дроботько переїжджає до Києва, з тим щоб остаточно присвятити себе такій цікавій для нього і такій необхідній для країни епідеміологічній та мікробіологічній науці.

Працюючи в Інституті мікробіології, Добротько започаткував декілька наукових напрямів. Саме там, уперше розпочалось дослідження з проблем бактеріографії (групи вірусів, що вражають бактерії), у результаті чого установа стала провідним центром з цієї проблематики. Для практичної медицини Дроботько розробив і впровадив у виробництво стафілококовий бактеріофаг, який успішно. застосовувався для боротьби із стафілококовими інфекціями. Також передав у виробництво метод отримання сухого дизентерійного бактеріофага у вигляді пігулок – ефективний засіб у боротьбі з дизентерією. То був дешевий, але високоактивний препарат, який зберігав свою активність протягом тривалого терміну та не потребував спеціального обладнання для виготовлення.

Володіючи кількома іноземними мовами, вчений вільно спілкувався з колегами з усього світу. Особливо плідною його співпраця була з науковцями США, Бразилії, Франції, Югославії. За його очільництва Інститутом мікробіології, Київ став осередком вивчення антибіотиків з вищих рослин. Упродовж півстоліття, отримані Віктором Дроботьком та його співробітниками антибіотики рослинного походження – іманін і новоіманін – врятували від хвороб та смерті чимало людей. Ці препарати й досі широко застосовуються в сучасній медицині.

Як повідомляла УМ, 22 листопада, 148 років тому відійшов у засвіти видатний українець, один із останніх у світовій науці вчених-енциклопедистів Михайло Олександрович Максимович.