Розслідування щодо «вагнерівців» пригальмувалося через нових свідків – Bellingcat

Затримка з оприлюдненням розслідування про «вагнерівців» була пов’язана зі зверненням нових свідків.

Як інформує УМ, про це 17 листопада в Гаазі сказав засновник міжнародної групи журналістів-розслідувачів Bellingcat Еліот Гіґґінс.

«Затримки з опублікуванням розслідування були викликані тим, що до нас звернулися нові свідки та джерела після того, як повідомлення в українських ЗМІ про наше розслідування (які часто містили не точності) були доведені до їх відома. Це означало, що нам довелося опитати їх та перевірити їхні твердження, а це процес, який потребував багато додаткової роботи. Ми також працювали над документальним фільмом про це, який передбачає додаткові відрядження для інтерв'ювання цих людей, у той же час була низка інших історій, над якими нам довелося працювати», - зазначив Гіґґінс.

За його словами, була дуже невелика команда, яка працювала над розслідуванням, тому через будь-яку додаткову роботу потрібно було більше часу.

“Більшість змін, внесених за останні кілька днів, стосувалися осіб, згаданих в історії, які відповідали на надіслані нами електронні листи з правом відповіді”, - розповів Гіґґінс.

Він також наголосив, що не було звернень чи прохань, щоб не оприлюднювати розслідування.

“Нас ніхто не просив не публікувати, і навіть якби це зробили, ми б все одно опублікували це, незважаючи на обставини”, - наголосив засновник Bellingcat.

Він додав, що було опубліковано повне розслідування англійською та російською мовами.

Зокрема, розслідування Bellingcat та The Insider, яке тривало цілий рік, встановило, що операція, яка у липні 2020 року призвела до арешту 33 найманців, була складною схемою Головного управління розвідки Міноборони України (ГУР МОУ), яка проводилася за підтримки Департаменту контррозвідки Служби безпеки України ( СБУ). Метою операції було обманним шляхом завербувати найманців через приватну військову компанію, що нині не діє, (ПВК). Її об'єктами стали десятки громадян України, Росії та Білорусі, які, як вважає українська влада, скоїли серйозні злочини,воюючи на боці збройних формувань, що підтримуються Росією, на сході України.

“Більшість, але не всі найманці, які стали ціллю операції, воювали на Донбасі в лавах сумнозвісної “ПВК Вагнера”. Інші боролися в рядах спонсорованих Росією “ополченців”, а треті працювали безпосередньо на російських військових чи силовиків. Більшість цих чоловіків, які стали ціллю операції, мали досвід служби в “групі Вагнера” як в Україні, так і згодом у Сирії, Лівії та Центральноафриканській Республіці (ЦАР)”, - йдеться у розслідуванні.

Зазначається, що до середини 2018 року українські спецслужби мали детальне уявлення про структуру, практики та склад російських ПВК, насамперед так званої “ВПК Вагнера”, яка фінансується близьким до Кремля бізнесменом Євгеном Пригожиним.

“Коли “ПВК Вагнера” почала перекидати найманців з України в інші гарячі точки, наприклад Сирію, Лівію, ЦАР, Мозамбік та інші країни Африки, українські спецслужби дізналися більше про практики вербування, просування по службі та ротації найманців, а також їхню взаємодію з російськими силовиками”, - йдеться у розслідуванні.

Нагадаємо, що міжнародна група журналістів-розслідувачів Bellingcat опублікувала розслідування щодо зриву ймовірної спецоперації із затримання бойовиків російської приватної військової компанії Вагнера.

Як повідомляла УМ, у жовтні засідання ТСК Верховної Ради щодо спецоперації із затримання «вагнерівців» уперше в історії вітчизняного парламентаризму відбулося на території режимного об’єкту Головного управління розвідки Міноборони.