Четверта нирка: у Львові 39-річній жінці зробили унікальну операцію, фото
Четверту трансплантацію нирки тій самій людині здійснили львівські трансплантологи. Жінка майже 30 років бореться із нирковою недостатністю. >>
У Києві сьогодні більше 15 тисяч пацієнтів, які потребують інсулінотерапії (Фото: diabet.org.ua)
Вже з 1 жовтня 2021 року в Україні змінюється система забезпечення пацієнтів з діабетом препаратами інсуліну.
Якщо раніше за ліки сплачувала держава розподілом субвенцій до місцевих бюджетів у регіонах, то відтепер єдиним платником за препарати інсуліну буде Національна служба здоров’я України (НСЗУ).
Як інформує «Україна молода», за новою програмою реімбурсації інсулінів, пацієнт повинен отримати від свого сімейного лікаря направлення до лікаря-ендокринолога.
Лікар-ендокринолог, у свою чергу, має скласти індивідуальний план лікування пацієнта в електронній системі охорони здоров’я та виписати електронний рецепт на інсулін.
За цим електронним рецептом пацієнти можуть отримати інсуліни в аптеках, які уклали договір з НСЗУ.
Водночас представники пацієнтських організацій людей з цукровим діабетом застерігають, що нововведення має певні ризики.
«По-перше, це пов’язано з нестачею лікарів-ендокринологів у регіонах. Якщо лікарів-ендокринологів недостатньо, то пацієнт не зможе його відвідати і отримати план лікування, - вважає президент Міжнародної діабетичної асоціації України Людмила Петренко.
- Таким чином, пацієнт не отримає рецепт на інсулін, тобто не отримає життєво важливого лікування. По-друге, протоколи лікування не поновлені, і до початку 2022 року вони не будуть розроблені і затверджені. Це заважає лікарям-ендокринологам скласти план лікування.
По-третє, електронний реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, був єдиним для роботи всіх лікарів. З 1 жовтня почнуть працювати 12 та більше електронних систем, і це ризик для захисту персональних даних пацієнтів та ефективної роботи лікарів».
«У Києві сьогодні більше 15 тисяч пацієнтів, які потребують інсулінотерапії, і лише близько трьох тисяч заповнених планів лікування, а це — лише 20%, додає Наталія Власенко, голова благодійного фонду «Діабетик».
- До першого жовтня лишилося кілька днів. Ми чудово розуміємо, що до цього часу лікарі не встигнуть заповнити усі плани лікування. А це означає, що значна частина пацієнтів не зможе отримати інсулін. Якщо запуск механізму реімбурсації не перенесуть принаймні на 1 місяць, то він буде запущений умовно».
Навіщо були потрібні зміни в системі забезпечення інсулінами пояснює Дмитро Самофалов, т. в. о. голови Національної служби здоров’я України:
«За всі роки існування системи субвенцій, ми спостерігали нестачу коштів для закупівлі інсулінів. Система, коли пацієнт залежить від рішення місцевої влади та фінансової спроможності кожної області — несправедлива. Наразі система охорони здоров’я вже готова до впровадження нового механізму реімбурсації інсулінів».
Лікарі наголошують, що в перспективі нова модель забезпечення інсулінами має спростити шлях пацієнта в отриманні необхідного препарату. Але діабетикам треба подбати вже сьогодні про те, щоб звернутися за направленням до сімейного лікаря та лікаря-ендокринолога, щоб отримати необхідний електронний рецепт на препарати інсуліну.
В Україні інсулінотерапії потребують понад 200 тисяч пацієнтів з цукровим діабетом. Щоб тримати рівень цукру крові на нормальному рівні, хворі мають пожиттєво робити ін’єкції інсуліну: від двох до п’яти разів на день. Якщо не прийняти препарат вчасно, цукор у крові підвищиться до небезпечного рівня.
Четверту трансплантацію нирки тій самій людині здійснили львівські трансплантологи. Жінка майже 30 років бореться із нирковою недостатністю. >>
Суміш ферментів, яка здатна перетворювати кров будь-якої групи — A (II); B (III) чи AB (IV) — на підходящу для переливання кому-завгодно першу (0) групу – визначила група дослідників зі Швеції та Данії >>
Ритмічна активність під час сну змушує мозкову рідину рухатися. >>
Тяжкі поранення рук і ніг — одне з найважчих випробувань, що випало на долю українців у ході рашистської агресії. >>
У світі, за даними ВООЗ, з аутизмом (розлад аутистичного спектра — РАС) народжується кожна сота дитина. >>
Генетичну інформацію понад мільйона людей проаналізували науковці та знайшли 43 гени, які можуть бути пов’язані з ризиком розвитку ПТСР. >>