В очікуванні 100-метрового «гостя»: до Землі наближається астероїд
У космосі поблизу планети Земля у вівторок ввечері, 26 листопада, пролетить астероїд під назвою 2006 WB. >>
Для дослідження потрібне державне фінансування.
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України (ІМБГ) може досліджувати геном коронавірусу та вивчати його мутації, та для цього потрібне державне фінансування.
Як інформує УМ, про це йдеться у повідомленні на сторінці інституту у Facebook.
"Від початку пандемії у світі зафіксовано десятки тисяч різних варіантів SARS-CoV-2, призвідника коронавірусної хвороби. Найповніша відкрита база даних - Національного центру біотехнологічної інформації (США), в якій закумульовано дані з усього світу, - містить геноми вже понад 38000 SARS-CoV-2. Проте в ній немає жодного українського зразка", – йдеться у повідомленні.
У ІМБГ зазначають, що в Україні досі не почали вивчати мутації SARS-CoV-2, отже, невідомо, які штами циркулюють зараз по країні і чи відрізняються вони в різних регіонах, чи вони безпечніші для українців, чи, навпаки, загрозливіші, ніж ті, що спричинили епідемію на початку 2020 р.
"Зайве наголошувати на важливості визначення штамів коронавірусу. На основі даних таких досліджень можна оцінювати властивості вірусів, а відтак вибудовувати ефективні стратегії лікування, розуміти, чому діють або не діють ті чи інші ліки", - зазначають у інституті.
Ці дані, як додали у ІМБГ, є важливими також для подальшої вакцинації.
"З огляду на стрімке поширення SARS-CoV-2 та на його – притаманну будь-якому вірусу – здатність швидко змінюватися, постійний моніторинг та відслідковування змін у будові коронавірусу будуть актуальними ще багато років. Мутації вірусів визначають за допомогою методу секвенування, для якого використовують різні сучасні молекулярні технології", - розповіли у інституті.
Щоб налагодити секвенування коронавірусів в Україні потрібні насамперед сучасні прилади (секвенатори нового покоління) та фахівці, здатні провести секвенування та проаналізувати результати. І вони є в Інституті молекулярної біології і генетики. При цьому є потреба у дорогих реагентах.
"Проблема полягає не так у складності технології, як в організації процесу. Адже у справі вивчення мутацій потрібні різнопрофільні спеціалісти, які розосереджені по різних інстанціях, міністерствах та академіях. Так, наш Інститут перебуває в системі Національної академії наук України; Центр громадського здоров’я та лікарні, де можна зібрати зразки для аналізу, - у системі МОЗ, а Інститут епідеміології та вірусології ім. Громашевського, який має дозвіл працювати з вірусами, - у системі Національної академії медичних наук", - сказав директор Інститут молекулярної біології і генетики, академік Михайло Тукало.
В інституті додали, що зусилля вчених та керівників інститутів у цьому випадку можуть і не мати успіху - ініціатива застрягне на етапі домовленостей та отриманні різних дозволів на проведення досліджень.
"На жаль, ми це вже перевірили. Влітку 2020 року наш Інститут спільно зі співробітниками ЦГЗ в м. Києві запропонували програму "Геномна епідеміологія SARS-CoV-2 в Україні", яку підтримали експерти МОЗ. Проте програма не отримала фінансування від уряду", - наголосив Тукало.
Якщо держава зацікавлена у налагоджені та проведенні таких досліджень на постійній основі, як наголошується у повідомленні, варто під прапором державної програми зібрати спеціалістів з різних відомств та забезпечити необхідне фінансування.
Як повідомляла УМ, раніше науковці Інституту молекулярної біології і генетики (ІМБГ) повідомили, що розробили комбінований ПЛР-тест, який дозволяє в одному аналізі визначити наявність в організмі людини відразу трьох вірусів - SARS-CoV-2 (коронавірусу) та штамів А і В вірусу грипу.
Наприкінці грудня 2020 року в ПАР зафіксували новий штам коронавірусу. Приблизно тоді ж таки нову мутацію коронавірусу виявили й у Великій Британії. За даними ВООЗ, цей штам поширився вже в 94 країнах.
Науковці припускають, що він може бути витривалішим до вакцини, а також частіше заражати людей, які вже перехворіли на COVID-19.
У космосі поблизу планети Земля у вівторок ввечері, 26 листопада, пролетить астероїд під назвою 2006 WB. >>
Новий підхід до відновлення втраченого зору в людей створено науковцями. >>
Нові докази на підтримку теорії, що понад 3,5 млрд років тому на Червоній планеті був величезний океан, знайшов китайський марсохід Zhurong. >>
Стоячі столи для роботи останнім часом набирають популярності – вони нібито є порятунком від безперервного сидіння в офісі. >>
Комітет у другий день Нобелівського тижня, 8 жовтня, обрав лауреатів у галузі фізики. >>
У понеділок, 7 жовтня, в перший день Нобелівського тижня, комітет обрав лауреатів у галузі фізіології та медицини. >>