Україна проти Росії: Європейський суд з прав людини розглядає справу по суті

Європейський суд з прав людини визнав прийнятною скаргу офіційного Києва у рамках справи «Україна проти Російської Федерації» щодо порушень прав людини в анексованому Криму та перейшов до розгляду справи по суті у Страсбурзі в четвер, 14 січня.

Як повідомляє Україна молода, тим самим ЄСПЛ виніс перше рішення у справі "Україна проти Росії" щодо Криму.

На позитивне рішення суду одразу відреагував урядовий уповноважений у питаннях ЄСПЛ Іван Ліщина.

Зокрема, суд у Страсбурзі визнав скаргу України "частково прийнятною". Втім, переважна більшість статей, за якими Україна звинувачує Росію у здійсненні системних порушень прав людини у Криму, визнані прийнятними для розгляду по суті.

У тому числі будуть розглянуті звинувачення щодо неналежного нерозслідування Росією вбивств; щодо практики незаконного позбавлення волі та негідного поводження з людьми;  переслідування неросійськомовних ЗМІ та обмеження освіти іншими мовами, ніж російська; залякування та переслідування релігійних лідерів; автоматичного надання російського громадянства; обмеження вільного пересування кримчан на материкову Україну тощо.

Суд відхилив як неаргументовані лише звинувачення України щодо того, що Росія після окупації Криму встановила там  "адміністративну практику щодо вбивств/розстрілів". 

У свою чергу міністр юстиції Денис Малюська написав у соцмережах:

«Перемога! Перша проміжна перемога у серії справ України проти Росії у Європейському суді з прав людини! Сьогодні ЄСПЛ оголосив рішення, яким визнав прийнятною справу Україна проти Росії (щодо Криму) та перейшов до розгляду справи по суті».

                     Денис Малюська і Іван Ліщина одразу після оголошення першого рішення ЄСПЛ. 

Урядовець нагадав, що у справі Україна просить суд визнати порушення Росією статті 2 (Право на життя), статті 3 (Заборона катування), статті 5 (Право на свободу та особисту недоторканість), статті 6 (Право на справедливий суд), статті 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя), статті 9 (Свобода думки, совісті і релігії), статті 10 (Свобода вираження поглядів), статті 11 (Свобода зібрань та об’єднання), статті 14 (Заборона дискримінації) у поєднанні зі статтями 3, 8, 9, 10, 11 Конвенції та статтею 1 (Захист права власності) Першого протоколу до Конвенції, статтею 2 (Свобода пересування) Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

«Справа має одразу кілька важливих аспектів: (1) юридичний: ми крок за кроком доводимо судовими рішеннями факти агресії та злочинної поведінки Російської Федерації на території нашої держави. Рішення судів – це не політичні заяви. Рано чи пізно такі рішення матимуть юридичні наслідки для топ-чиновників країни-агресора», - підкреслив пан Малюська.

Другий аспект - комунікаційний.«І ми, і Рада Європи даємо потужний меседж, Крим залишається у наших пріоритетах, ми все пам’ятаємо і будемо доганяти усіх причетних», - наголосив міністр юстиції.

І третій аспект, на який звернув увагу Малюська, - протидія гібридній війні: «Росія підтримує міф про «мирне» та «правомірне» «приєднання» Криму. Міф, звичайно, у першу чергу для їх внутрішнього користування. Але вони намагаються просувати його і на міжнародній арені».

Урядовець також наголосив, що «рішення ЄСПЛ – потужний юридичний удар по міфології, яка використовується РФ у гібридній війні».

«Крим – це історія збройної агресії та грубих порушень прав людини, а не «референдуму» та «мирного волевиявлення», - додав Малюська.