Попереднє слідство у другій сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір» завершилося, після чого групу затриманих розділили на п’ять груп по п’ять осіб.
Як інформує УМ, про це повідомив об’єднанню «Кримська солідарність» адвокат Олексій Ладін.
За його словами, у справі вже 55 томів, не враховуючи аудіо та відеоматеріали, і всі п’ять новостворених справ мають «абсолютно ідентичний зміст». Ладін підкреслив, що цей поділ ускладнює всі судові процедури. Не зрозуміло, в якому статусі стосовно один одного перебуватимуть обвинувачені з різних п’ятірок.
«Це якась квазіюридична процедура, тому що згідно зі звинуваченням їх простежується цілісна група з 29 осіб, четверо з яких перебувають у розшуку. Слідство каже, що це не позначиться на всебічності та об’єктивності розгляду справи. Ми бачимо приклад «бахчисарайської вісімки», з якого зрозуміло, що суд складно перетравлює вісім осіб», – говорить Олексій Ладін.
Адвокат додав, що всі п’ять процесів будуть ускладнені ще й тим, що, ймовірно, кожного свідка доведеться допитувати п’ять разів. У кожних свідченнях одного і того ж свідка можуть бути різночитання, а суду потім доведеться все це аналізувати. Поки складно уявити, як це все відбуватиметься на практиці, повідомив Ладін.
За даними «Кримської солідарності», п’ятірки сформовані таким чином.
Перша: Ремзі Бекіров, Різа Ізета, Шабан Умеров, Раїм Айвазов, Фарход Базаров.
Друга: Енвер Аметов, Осман Аріфмеметов, Яшар Муєдінов, Руслан Сулейманов, Рустем Шейхалієв.
Третя: Тофік Абдулгазієв, Владлен Абдулкадиров, Іззет Абдуллаєв, Меджит Абдурахманов, Білял Аділов.
Четверта: Сервет Газієв, Джеміль Гафаров, Алім Карімов, Сейран Муртаза, Ерфан Османов.
П’ята: Якім Бекіров, Сейтвелі Сейтабдієв, Рустем Сейтхалілов, Ескендер Сулейманов, Асан Яніков.
Ще чотири фігуранти справи все ще перебувають у розшуку: Едем Яячиков, Руслан Булгаков, Ельдар Ібрагімов, Руслан Зауров.
Правозахисний центр «Меморіал» вважає всіх фігурантів справи політичними в’язнями.
Раніше фігуранту «справи Хізб ут-Тахрір» Фарходу Базарову перекваліфікували звинувачення.
Крім Базарова, ФСБ змінила обвинувачення активісту «Кримської солідарності» Руслану Сулейманову. Слідство також перекваліфіковувало його з першої частини на другу частину за статтею 205.5 («участь у терористичній організації»). Однак іншому фігуранту цієї ж справи – активісту «Кримської солідарності» Раїму Айвазову, слідство висунуло більш тяжке обвинувачення. Політв’язню змінили частину другу статті 205.5 КК Росії («участь у діяльності терористичної організації») на частину першу статті 205.5 КК Росії («організація терористичної діяльності»), що передбачає термін ув’язнення аж до довічного позбавлення волі в колонії суворого режиму.
27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі у забороненій в Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
Як повідомляла УМ, у лютому 2019 року проти 8 фігурантів другої Бахчисарайської “справи Хізб ут-Тахрір” було порушено кримінальну справу за статтею 278 КК РФ (насильницьке захоплення влади або насильницьке утримання влади).
21 травня 2018 р. у Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва та кримського татарина Едема Смаїлова. Звинувачення проти них об’єднали з гучною бахчисарайською справою «Хізб ут-Тахрір».
За останні два роки поплічники Кремля провели незаконні обшуки у п’яти мусульманських сім’ях, затримавши п’ятьох кримських татар, яких звинувачують у причетності до забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір».
Ще шестеро кримських татар були взяті під варту в жовтні 2017 року. Всі вони — жителі міста Бахчисарай: Сервер Зекір’яєв, Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, а також Ернес Аметов.
Як відомо, на території Російської Федерації діяльність міжнародної ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір» потрапила під заборону, хоча на території США, а також країн Європи їхня діяльність є легальною.
А ось для російських силовиків заборона на дію мирного зібрання громадян стала додатковою можливістю заарештовувати невгодних та кидати їх до тюремних катівень.