Конституційний суд розглядає «мовний» закон

Велика палата Конституційного суду розпочала розгляд справи за поданням  51 народного депутата про конституційність закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Як інформує УМ, на засіданні суду присутні автори подання – народний депутат VII-VIII скликання від «Опоблоку» Олександр Долженков і позафракційний депутат Вадим Новинський; представник Верховної Ради у КС Ольга Совгиря, представник Президента у КС Федір Веніславський, а також залучені учасники конституційного подання представники МЗС, Міносвіти, Інституту мовознавства і голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Засідання транслюється на офіційному сайті КСУ.

У пресслужбі зазначили, що розгляд справи відбудеться у формі усного провадження (мається на увазі відкрита частина пленарного засідання).

Суддею-доповідачем у справі виступає Сергій Головатий.

Водночас, депутати Івано-Франківської міської ради влаштували акцію на підтримку мовного закону під Конституційним Судом.

"Ми вважаємо, що українська мова має бути державною і ні суд, ні Президент, ніхто при владі не повинен маніпулювати державницькими символами і цінностями", - сказав депутат Івано-Франківської міськради Володимир Олійник.

Депутати тримають плакати з написами "Українська - єдина державна мова", "Коли вмирає мова-вмирає нація".

Також під КСУ зібралися громадські активісти та представники "Національного корпусу", які підтримують закон про українську мову.

В їхніх руках – плакати з гаслами "Коли вмирає мова, вмирає нація", "Захистимо українську мову", "Українська – єдина державна мова", "Ні – русифікації, так – українізації".

Народні депутати, які ініціювали подання про нібито неконституційність закону, вважають, що він він дискримінує російську та інші мови нацменшин в Україні, а також утискає громадян за мовною ознакою.

Крім того, автори клопотання заявили, що згаданий закон, на їхній погляд, порушує конституційні права громадян: право на використання і захист рідної мови, право на розвиток мовної самобутності всіх корінних народів і нацменшин України.

Ще одна претензія нардепів – ухвалення закону з нібито порушенням конституційної процедури.

Зазначимо, що конституційне подання щодо цього закону було внесено до КСУ ще 21 червня 2019 року.

Як повідомляла УМ, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила новий закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Закон набув чинності 16 липня.

Документ, серед іншого, передбачає створення Національної комісії зі стандартів державної мови та запровадження посади уповноваженого із захисту державної мови.

Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова ВР та його заступники, Прем'єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Законом передбачено організацію безкоштовних курсів української мови для дорослих.

Водночас передбачається, що володіння українською стане обов'язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України. Для цього необхідно буде скласти іспит на рівень володіння державною мовою.

Разом із тим іноземні військовослужбовці, які служать у ЗСУ та мають державні нагороди, а набуття ними українського громадянства становить державний інтерес, зможуть отримати його без засвідчення рівня володіння державною мовою. Вони мають опанувати мову впродовж року з дня набуття громадянства.

Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Передбачається, що за п'ять років стане чинною норма закону, за якою квота на українських контент в ефірі телеканалів має становити 90%. Відповідно до закону, за 30 місяців всеукраїнські друковані ЗМІ, а через п'ять років і місцева преса повинні мати українську версію.

Закон не передбачає кримінальної відповідальності за його порушення. Проте порушення прав громадян на отримання послуг українською мовою в держустановах і визначених законом публічних сферах каратимуться штрафами. Максимальна сума штрафу становитиме 11 тис. 900 грн. Ці норми почнуть діяти через три роки.

Водночас 21 червня 2019 року до КСУ надійшло подання 51 народного депутата, які просять перевірити на конституційність закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Нагадаємо, секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов переконаний, єдиною державною мовою в Україні повинна бути українська мова. Тоді як другою мовою, яка має вивчатися з дитячого садка, має бути англійська, а не російська.