У Росії вперше засудили активіста за пікет на підтримку кримських татар

Активісти Санкт-Петербурга три з половиною роки тому об'єдналися в безстрокову акцію під назвою "Стратегія-18

У Петербурзі було винесено перший вирок за організацію акції на підтримку кримських татар у рамках Стратегії-18; прихильника петербурзького "Мирного опору" Володимира Шипіцина засудили до 40 годин обов'язкових робіт за акцію, проведену 18 травня поточного року.

Як інформує УМ, про це повідомив кореспонденту Укрінформу сам активіст.

"За майже 4 роки існування Стратегії-18 - це перший вирок саме за "організацію і проведення" однієї з наших акцій. А точніше - за акцію, проведену 18 травня", - розповів Шипіцин.

Згідно зі статтею 20.2 ч.2 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ 2 липня Шипіцина було засуджено до 40 годин обов'язкових робіт. Обвинувачення будувалося виключно на фотографії у Facebook-групі "Мирний опір. Санкт-Петербург" за 18.05.2020 року. "Ніяких інших підтверджень не було. Навіть на камери спостереження пікет не записався. На цьому я наголосив у суді. Проте, я підтвердив, що визнаю свою участь в акції і пишаюся цим, і братиму участь і надалі, але злочином це не вважаю", - підкреслив активіст.

У тій же справі на наступний день, 3 липня, мали судити петербурзького активіста і правозахисника Іллю Ткаченка. "Ілля приходив до суду, але пішов звідти, коли представник поліції, роздратована занадто "м'яким" покаранням, винесеним мені 2 липня, стала прямо на його очах правити протокол кульковою ручкою. На сайті суду не вказано, чи було розглянуто справу за відсутності Ткаченка. Скоріш за все, ні", - пояснює Шипіцин.

Як повідомляла УМ, активісти Санкт-Петербурга три з половиною роки тому об'єдналися в безстрокову акцію під назвою "Стратегія-18" у пам'ять про день депортації кримських татар 18 травня 1944 року. Щомісяця 18 числа активісти виходять на вулиці міста з метою розповісти про ситуацію в анексованому Криму, поінформувати російське суспільство про факти порушення прав і свобод людини.

Вони пояснюють, що намагаються зробити факти переслідування кримських татар публічними, посилити громадський тиск на "людей, які ухвалюють рішення". І, в кінцевому підсумку, сподіваються на "обмін усіх на всіх".