Польські ініціативи: ексгумації на Волині та вступ України в ЄС
Питання ексгумації жертв Волинської трагедії буде розглядатися у першому розділі переговорів з Україною про вступ до Європейського Союзу. >>
Новий керівник Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович заявив, що його робота не буде "розворотом в інший бік" у порівняні з попередником Володимиром В’ятровичем, однак відмінності будуть.
Про це він заявив в етері програми "Нині вже" на hromadske.
"Кут нахилу є, все-таки маю реальність – є поле, і в цьому полі інформаційному багато хто оцінював Інститут так, що потрібно більше уваги зосередити на діалог, комунікацію, роботу з громадами і т. д. Я чую ці оцінки і відповідно буду робити різні акценти щодо цього...Тут питання риторики, питання спілкування з громадянами, і питання зв’язку, змісту роботи і комунікацій", - сказав він.
Дробович нагадав, що часто Інститут здійснював декомунізацію виключно в рамках закону і процедур доволі цивілізованих, а цитати і, скажімо так, послідовники дуже сильно перегинали палицю: це починаючи з того, як ставились до об’єктів радянської спадщини, в тому числі мистецької, і закінчуючи тим, як подавалися перейменування.
"Наприклад, коли хтось під виглядом декомунізації намагався переназвати якісь об’єкти чи вулиці, які скоріше підпадають не під декомунізацію, а є спадщиною імперською російською", - зазнпчив директор інституту.
Очільник Інституту національної пам’яті наголосив, що не проти перейменувань і таких об’єктів, але робити це треба за законом і "називати речі своїми іменами".
Також Дробович заявив, що хоче "більше діалогу в українському суспільстві".
При цьому він не вважає, що за минулого керівника УІНП йшов у радикально неправильному напрямку.
Як повідомляла УМ, раніше Дробович заявив, що Український інститут національної пам’яті (УІНП) має намір сфокусувати свою діяльність на героїзації особистостей, що об’єднують людей
Питання ексгумації жертв Волинської трагедії буде розглядатися у першому розділі переговорів з Україною про вступ до Європейського Союзу. >>
За останні пів року археологи під час розкопок знайшли понад 50 скелетів вікінгів, які збереглися в гарному стані. Знахідки дали рідкісну інформацію про спосіб життя та подорожі тогочасного мореплавного суспільства. >>
Юрій Горліс-Горський загинув 27 вересня 1946 року в м. Новий Ульм, що у Німеччині за до кінця нез’ясованих обставин. >>
Розкопки унікального для Східної Європи об’єкту — залишків майстерні з виготовлення смальти (з неї робили мозаїки) для Успенського собору лаври, завершилися в Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра». Ця майстерня була побудована майже 1000 років тому. >>
Орден Вітовта Великого – найвища державна нагорода Литовської Республіки, якою Президент країни відзначає, зокрема, керівників і громадян Литви та інших держав. >>
В історичному центрі міста київські активісти припинили знищення оздоблення фасаду старовинного будинку. У справу втрутилися небайдужі кияни >>