Рада ухвалила законопроект щодо недоторканності нардепів

Парламентарі ухвалили в цілому законопроект щодо недоторканності народних депутатів України, який передбачає реалізацію скасування депутатської недоторканності.

Відповідне рішення підтримав 291 народний депутат України.

Проект Закону № 2237 про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до Закону України "Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України" передбачає приведення у відповідність до Конституції України положення законодавчих актів України, що забезпечить реалізацію скасування депутатської недоторканності.

За словами голови комітету з питань правоохоронної діяльності Дениса Монастирського, законопроект пропонує такі новації:
- вносити в ЄРДР дані про вчинення народним депутатом України правопорушення має право лише Генеральний прокурор;
- проводити досудове розслідування кримінальних проваджень відкритих стосовно народного депутата мають право лише слідчі НАБУ та центрального апарату ДБР;
- клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, домашній арешт, обшук, застосування негласних слідчих розшукових дій мають бути погоджені Генпрокурором;
- про затримання нардепа, повідомлення йому про підозру обов’язково повідомляється голова ВРУ.

Окрім того, відповідно до законопроекту, розгляд клопотань здійснюється слідчим суддею апеляційного суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, тобто там, де розташований центральний апарат ДБР. Якщо мова йде про корупційні злочини, то розгляд клопотань відбувається зі слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

"Це основні новації, які ми опрацьовували протягом цих 100 днів і сьогодні готові обговорювати їх і виносити на узгодження залу… Під час підготовки законопроекту до другого читання до комітету надійшла 101 поправка, 32 з них комітет врахував повністю, частково або редакційно, 69- відхилено", - зазначив Монастирський під час обговорення законопроекту у сесійній залі.

Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, також мають бути погоджені Генеральним прокурором.

Розгляд таких клопотань, крім застосування негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється слідчим суддею, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею ВАКС.

Згідно з текстом закону, такі клопотання розглядаються за обов’язкової участі народного депутата. Слідчий суддя зобов’язаний завчасно повідомити нардепа про розгляд зазначеного клопотання, крім клопотання про застосування негласних слідчих (розшукових) дій або обшуку.

Без дозволу слідчого судді, винесеного на підставі клопотання, погодженого Генпрокурором, дозволяється затримання народного депутата лише у разі, якщо його застали під час вчинення або безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного із застосуванням насильства, або такого, що спричинив загибель людини.

Орган або посадові особи, які затримали народного депутата, повідомили йому про підозру або застосували до нього запобіжний захід, або здійснили інші слідчі дії (крім обшуку та негласних слідчих (розшукових) дій), зобов’язані не пізніше 24 годин з моменту вчинення таких дій, повідомити про це Голову Верховної Ради.

Ухвали за результатами розгляду таких клопотань можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

При цьому закон передбачає, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді та її органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп, що передбачено Конституцією.

Закон також виключає з Регламенту Верховної Ради норми щодо порядку внесення та розгляду парламентом подань про надання згоди на притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності, затримання чи арешту.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України».

Нагадаємо, 3 вересня Верховна рада України ухвалила в цілому проект закону про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України).