Ален Делон нагороджений орденом «За заслуги перед Україною»
У посольстві України у Франції зазачають, що йдеться про «надзвичайно рідкісний і безпрецедентний жест щодо іноземця». >>
25 років тому Україна відмовилась від ядерної зброї
13:44,
16.11.2019
Старт МБР Р-36М "Дніпро", ракета повністю спроектована і вироблялася на території України (фото: "Вікіпедія")
25 років тому (1994) Верховна Рада України ухвалила закон про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року, таким чином відмовляючись від третього у світі після США і Росії ядерного арсеналу.
За це рішення проголосував 301 депутат. Три депутати представники УНА-УНСО на знак протесту проти приєднання пов’язали голови білими пов’язками, нагадує "Укрінформ".
5 грудня цього ж року в Будапешті був підписаний Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до цього документу - міжнародна угода, укладена між Україною, США, Росією та Великою Британією про без’ядерний статус України.
Україна втратила ядерний статус 2 червня 1996 року. Це другий випадок в історії після ПАР, яка відмовилася від ядерної зброї через значні соціальні зміни пов'язані з демонтажем системи Апартеїду.
Історія питання
Після проголошення Україною незалежності постало питання про подальшу долю потужного ядерного арсеналу, який знаходився на її території.
Це питання було одним з ключових для подальшого розвитку молодої української держави, оскільки США та Росія однозначно бажали бачити Україну без'ядерною державою, і тиснули на неї з метою того домогтися.
Державне керівництво, головним чином через позиції тодішніх президента Леоніда Кравчука та голови СБУ Євгена Марчука, відразу пішло шляхом найменшого спротиву і почало активно декларувати наміри про відмову від ядерної зброї та позбавлення України ядерного статусу.
Проти подібного стану справ виступали зокрема політики В'ячеслав Чорновіл, Лев Лук'яненко, Володимир Толубко та військові Вілен Мартиросян, Олександр Скіпальський, Григорій Омельченко тощо.
Так фундаментальні принципи без'ядерності ("не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї") було закладено в Декларації про державний суверенітет України, яка була прийнята Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року.
Отже фактично від самого початку творення української державності почався процес становлення її як без'ядерної держави.
В інтересах Вашингтону і Москви
З 1992 року в Україну почали направлятися делегації з Вашингтону і Москви. Американці пропонували знищити весь ядерний арсенал, а росіяни просили передати всю ядерну зброю Росії.
Всі тактичні ядерні заряди були оперативно переміщені на російські заводи для знищення ще в першій половині 1992 року.
7 травня 1992 року тодішній президент України Леонід Кравчук відіслав у США листа, в якому значилось: "Україна забезпечить знищення всієї ядерної зброї, включаючи стратегічну наступальну зброю, розміщену на її території".
Водночас прем'єр-міністр України Леонід Кучма у промові, виголошеній у Верховній Раді 1993 року, відстоював збереження в Україні найефективнішої і найпотужнішої складової українського ядерного потенціалу - 46 твердопаливних МБР СС-24 (460 ядерних боєголовок), які могли зберігатися дуже довго.
США, зрозуміло, піклувалися про свою безпеку, бо саме частина українських МБР була націлена на об'єкти в Америці.
1992 року з ініціативи Вашингтону в Києві була проведена серія тристоронніх дослідницьких зустрічей: Україна, Росія і США. В ході обговорень американці запропонували розглянути можливість оплати процесу ядерного роззброєння України, а також певну компенсацію для Росії.
Масандрівськими угодами від 3 вересня 1993 року передбачалися шляхи та основні принципи утилізації ядерної зброї, розташованої на території України, а також порядок здійснення гарантійного та авторського нагляду за експлуатацією стратегічних ракетних комплексів, розташованих на територіях України та Росії.
У мирних цілях
16 листопада 1994 року Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року. Цими діями було затверджено, що Україна є власником всієї ядерної зброї, яку отримала у спадок від СРСР та має наміри повністю її позбутися, використовуючи надалі атомну енергію винятково у мирних цілях. В обмін на це найбільші ядерні держави повинні були гарантувати Україні безпеку та виключення будь-яких форм агресії чи тиску.
Зважаючи на приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та зобов'язання України ліквідувати всю ядерну зброю на її території, 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та Сполученими Штатами Америки було підписано так званий Будапештський меморандум, за яким раніше перераховані держави-учасниці мали поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України, утримуватися від будь-яких проявів агресії щодо України, в тому числі і від економічного тиску.
2 червня 1996 Україна офіційно втратила ядерний статус.
В 1999 році 8 літаків Ту-160 та 3 літаки Ту-95МС Україна обміняла за борг Росії за газ. Потім було знищено ще 9 літаків "Ту-160" та 21 літак Ту-95МС, ще по одному зразку літаків зазначеного типу залишилось у музеї дальньої авіації міста Полтава.
Такі складні й коштовні операції були, по суті, проведені в Україні до 2000 року з усіма 176 ШПУ і МБР. За загальними оцінками, видатки на це для США становили близько одного мільярда доларів. Однак дії України не наслідували інші держави. Більше того, у світі з'явилися нові ядерні держави.
