За деякими джерелами, цього дня, у 1253 році, в місті Дорогочині (нині Польща) короновано Данила Галицького.
Князь Данило належав до старшої лінії роду Мономаховичів - найавторитетнішої і найвпливовішої гілки великокнязівського дому Рюриковичів, пише "Укрінформ".
Всі його пращури за батьківською лінією колись посідали престол у Києві. Через батька, діда й прадіда Данило походив від Мстислава, старшого сина Володимира Мономаха.
Данило народився у 1201 році. Його батько галицько-волинський князь Роман Мстиславович - один з наймогутніших володарів Русі свого часу. Під його владою були всі, за винятком Чернігівського, українські князівства: Київське, Переяславське, Галицьке та Волинське.
Однак, у 1205 році Роман Мстиславович загинув на війні в Польщі. Незабаром після смерті князя Романа з новою силою розгорілися чвари між князями.
Мати Данила, разом з дітьми, була змушена втекти спочатку із Галича, а потім і з Володимир-Волинського.
Лише через 40 років Данилові вдалося повернути володіння батька. Насамперед, у 1221 році Данило утвердився на Волині, у 1238 році він зміг повернути собі Галич і частину Галичини.
І тільки у 1245 році, після перемоги у битві під Ярославом, Данило остаточно підкорив собі всю Галичину. Згодом князь Данило віддав своєму братові Васильку Волинь, а собі залишив Галичину.
У цей період авторитет та мудрість Данила та мирне його співіснування із Васильком сприяли зростанню і укріпленню Галицько-Волинської держави.
Неймовірно швидко зростають міста: Холм (став резиденцією Данила і фактичною столицею князівства), Львів (названий на честь старшого сина Данила Лева), Угровськ, Кременець, Данилів, Стіжок та інші.
Данило успішно воював з польськими та литовськими князями, зміцнюючи західні кордони князівства.
Однак найбільшою зовнішньополітичною проблемою князя були монголо-татари. У 1239 році Данило посадив у Києві свого воєводу Дмитра, якому уже через рік довелося захищати місто від кочівних полчищ.
На жаль, ця оборона була невдалою і тому уже 1241 року монгольські війська спустошують Галич та Володимир.
У пошуках політичної та військової підтримки Данило звертається до Заходу. Папа Римський Інокентій IV відправляє посольство до Данила із короною і обіцянками допомоги у боротьбі проти Золотої Орди.
І от, у жовтні 1253 року, у Дорогочині Данило Романович був коронований. Наступного року Папа Римський оголошує "хрестовий похід" проти Орди і закликає Польщу, Чехію, Померанію, Сербію взяти участь у ньому.
Однак, європейські країни не підтримали заклику Папи. Не дивлячись на це, Данило все ж таки розпочав військовий похід, щоб відвоювати Київ у монголо-татар. Незважаючи на певні успіхи, йому не вдалося здійснити свій задум та ще й довелося дорого поплатитися: у 1259 році велике ординське військо вдерлося на Галичину і Волинь.
Протистояти такій навалі Данило не зміг: він був змушений пристати на вимоги монголо-татар і зруйнувати мури Львова, Володимира, Луцька та кількох інших міст. Лише Холм зберігся недоторканим. Там же у Холмі, у 1264 році, король Данило Романович відійшов у вічність.
Все своє життя він поклав на вівтар відновлення цілісної давньоруської держави: реформував військо та державний апарат Галицько-Волинського князівства, приборкав бунтівне галицьке боярство, стримував польську та угорську експансію, готувався до боротьби з татарами й шукав союзу із Заходом.
Після смерті Данила Романовича, Галицько-Волинське князівство ще століття зберігало свої державницькі та культурні традиції поки не втратило незалежність і не потрапило під контроль Польщі та Литви.
Набуде чинності 4 травня закон, що скасовує статус «обмежено придатний». Від 18 травня, коли набуде чинності новий закон про мобілізацію, почнуть повторно викликати на медкомісію до ТЦК тих, кого раніше визнали обмежено придатними до служби. >>
Виповнюється 38 років від дня наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства, яка сталася 26 квітня 1986 року через бездумні дії радянського керівництва та науковців. >>
