Подвоїлася кількість українців, які живуть за межею бідності
За час повномасштабної війни кількість населення України, яке живе за межею бідності, фактично подвоїлася. >>
Цього дня, 80 років тому, виконуючи свою частину пакту Молотова-Ріббентропа, радянські війська почали окупацію Західної України.
17 вересня 1939 року радянські війська почали окупацію Західної України та Західної Білорусі. Вже 18 вересня були зайняті Луцьк і Станіслав (нині Івано-Франківськ), 22 вересня - Львів, 24 - Дрогобич, 26 - Яворів, 27 - Старий Самбір, пише Укрінформ.
Уряд СРСР мотивував вторгнення тим, що Радянський Союз вимушений «взяти під свій захист життя і майно українського і білоруського населення східних областей Польщі». Насправді ж, СРСР діяв згідно з радянсько-німецьким пактом про взаємний ненапад і секретними протоколами до нього («Пакт Молотова-Ріббентропа»), в яких конкретно йшлося про розподіл території Польщі. Землі, населені переважно етнічними українцями та білорусами, переходили під владу СРСР і включалися до складу УРСР та БРСР, власне ж польські землі визнавалися за Німеччиною.
28 вересня, після придушення опору Війська Польського на всій території цієї країни, зокрема у Варшаві, був підписаний радянсько-німецький договір про дружбу та кордон, який визначався по Західному Бугу і Нареву. Таким чином Польща вкотре за свою історію була викреслена з карти Європи. За цим договором до СРСР відійшла більша частина нинішньої Західної України, крім Холмщини, Підляшшя, Посяння і Лемківщини.
На здобутих західноукраїнських землях було створено Львівську, Волинську, Дрогобицьку, Рівненську, Станіславську й Тернопільську області. Одразу ж після окупації відбулася хвиля націоналізації промисловості, банків, транспорту, землі, примусова експропріація майна, репресії та масові депортації місцевого населення до Сибіру.
В червні 1940 року сталінське керівництво в ультимативній формі висунуло Румунії вимогу передати СРСР Бессарабію (зайняту румунськими військами в 1918 року) з переважаючим молдавським, а також гагаузьким, болгарським, українським, єврейським населенням та населену переважно українцями Північну Буковину. Уряд Румунії був змушений прийняти ультиматум, і наприкінці червня 1940 року частини Червоної армії перетнули румунсько-радянський кордон, приєднуючи названі території до СРСР. Акерманський та більша частина Ізмаїльського й Хотинського повітів Бессарабії було включено до складу Одеської області Української РСР, а Північну Буковину реорганізовано в Чернівецьку область.
Таким чином, внаслідок подій вересня 1939 – червня 1940 року територію України значно розширено в західному та південно-західному напрямках. Вона охопила майже всі, за винятком Закарпаття (переданого німцями Угорщині після ліквідації Чехословацької республіки), етнічні українські землі.
За час повномасштабної війни кількість населення України, яке живе за межею бідності, фактично подвоїлася. >>
Із заявою до українців 18 серпня звернувся колишній міністр оборони Михайло Федоров про те, що країна не може залишатися без повноцінно призначеного міністра оборони, а демократія — залежати від волі кремля. >>
Понад 2,2 млрд гривень від ЮНІСЕФ та Товариства Червоного Хреста України на Рахунок гуманітарного реагування і стійкості залучило Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України. >>
Церемонія перепоховання останків полковника Армії УНР, першого голови ОУН Євгена Коновальця відбулася 18 серпня на Національному військовому меморіальному кладовищі >>
За даними російської влади з вечора понеділка і в ніч на вівторок, 18 серпня, на Москву летіли понад 600 безпілотників, 180 з них нібито "були знищені" у Підмосков'ї. >>
Дві поштові марки, присвячені Дню української пісні, ввела в обіг «Укрпошта»: нові випуски отримали назви «Колискова» та «Мов до шлюбу вбралася калина». Тираж кожної марки становить 300 тисяч примірників. >>