Головний командир УПА Роман Шухевич наказав розформатувати бойові загони і штаби УПА 3 вересня 1949-го. Відтоді повстанці перейшли до збройної боротьби в антикомуністичному підпіллі.
За місяць Шухевич зініціював "Звернення воюючої України до всієї української еміграції". Закликав її всіма силами підтримати революційно-визвольний рух в Україні.
"Вже минуло 4 роки, як закінчилась в Європі війна. Але не закінчилась вона в Україні. Тут кипить жорстока боротьба, не втихають стріли, не згасають пожежі. На фабриках і заводах, у школах та установах, у лісах і горах, у далекому Сибіру і Казахстані стоїть український народ на визвольних барикадах. Стоїть скривавлений, але нескорений. Сповнений ненависті до неволі й рабства", - писали діячі у зверненні.
Емігрантів сприйняли як бойовиків визвольної справи, які відкриють фронт в Європі та Америці. Вони мали довести світові, що всі поневолені народи завзято й мужньо борються проти СРСР. І що його знищення - це необхідність.
Але спроби зазнали невдачі. Звернення вказувало на катастрофічну нестачу сил у самій Україні. Роман Шухевич загинув у бою з підрозділами МДБ СРСР 5 березня 1950-го. Окремі групи повстанців чинили опір до 1960-го.
III Надзвичайний великий збір ОУН відбувся 21 серпня 1943-го. Оскільки провідник організації Степан Бандера перебував у німецькому концтаборі, головою обрали Романа Шухевича. На з'їзді затвердили план щодо організації повстанських збройних формувань.
Найважливішим завданням оголосили боротьбу проти "двох окупантів-імперіалістів" - СРСР і III Рейху. Новому лідеру вдалося подолати суперечності щодо активізації дій УПА на більшовицькому фронті.