Представник президента у Верховній Раді обраний народний депутат від «Слуги народу» Руслан Стефанчук заявив, що парламент нового скликання у разі необхідності буде голосувати руками.
Про це він заявив на брифінгу.
«Я дуже сподіваюсь, що буде все нормально, і я дуже застеріг би усі інші сторони, які хочуть, щоб це не було нормально, тому що навіть попри зрив якогось голосування, ми будемо готові голосувати руками, але ми призвані сюди для того, щоб забезпечувати волю народу України», — заявив Стефанчук.
Він назвав події навколо впровадження сенсорної кнопки «маніпуляціями, які проводяться на технічному рівні».
«Для нас теж є надзвичайно незрозумілим і неприємним оці всі маніпуляції, які проводяться сьогодні на технічному рівні. Ми їх не розуміємо, але знаючи про те, яким чином відбувалася політична боротьба в нас впродовж всього періоду, в нас теж виникають якісь сумніви і підозри, щодо того, наскільки ми можемо запуститися 29 числа», — сказав Стефанчук.
Окрім цього, Руслан Стефанчук вважає підозрілим намагання старого керівництва парламенту запровадити сенсорну кнопку для голосування народних депутатів.
"Єдиний інтерес, який переслідуємо ми, щоб перше засідання Верховної Ради відбулося відповідно до того, щоб волевиявлення депутатів технічно і юридично були співмірні. Тому для нас теж незрозумілі і неприємні маніпуляції, які проводяться сьогодні на технічному рівні. Ми їх не розуміємо. Знаючи про те, як відбувалася політична боротьба в нас упродовж цього періоду, в нас теж виникають певні сумніви і підозри щодо того, наскільки ми можемо запуститися до 29 числа", - сказа він.
За словами Стефанчука, у перший же день роботи Верховної Ради від президента буде направлено зміни до Конституції, які буде передано до Конституційного Суду, які будуть стосуватися одного: що кнопкодавство – так зване неособисте, неперсоніфіковане голосування, а також депутатські прогули – пропуск без поважних причин депутатами одної третини пленарних засідань – будуть внесені до Конституції України як безумовна підстава втрати депутатського мандату
"Таким чином ми забезпечимо юридичну сторону. Але крім юридичної сторони для нас дуже важлива технічна сторона цього питання. Коли на порозі стоїть 21 сторіччя і в кожному навіть маленькому телефоні є можливість персоніфікації чи за Face ID, чи print-finger'ом, чи за будь-яким іншим підходом – а Верховна Рада України працює на апаратурі – я вже давно таких не бачив великих моніторів із дискетами якимись і програмне забезпечення 2002 року!", - зазначив вн.
Стефанчук наголосив: "Ми послідовні прихильники зміни нормальної технічної... Ми навіть створюємо окремий комітет з питань цифрової трансформації. Я щиро переконаний, що воно позначиться і на роботі Верховної Ради, тому що так далі працювати не можна".
Щодо запровадження сенсорної кнопки, то за словами посадовця є принципові дві речі: ця кнопка повинна мати технічну гарантію – що той, хто голосує, відповідає тому варіанту, який ми бачимо на табло, і мати юридичну гарантію – воно повинно бути прописаним у процедурі регламенту Верховної Ради.
"Коли ми побачимо відповідність цих двох вимог – ми тільки за. Станом на сьогодні немає ні першого, ні другого. Тому у нас виникає сумнів щодо доцільності й можливості і доброї волі на введення цього. Якби була добра воля, це можна було б апробувати, сертифікувати у Верховній Раді попереднього скликання. Поки це вводиться нахрапом, без технічного і юридичного обґрунтування, у нас як у партії більшості викликають підозри бажання вдосконалювати на базі техніки 2002 року майбутнє голосування для Верховної Ради",- наголосив Стефанчук.
Як повідомляла УМ, спікер Ради Андрій Парубій також заявив про блокування силовиками процесу запуску сенсорної кнопки для голосування.
Водночас, заступник керівника апарату Верховної Ради Володимир Слишинський заявив, що сенсорна кнопка для голосування нардепів у Верховній Раді не відповідає трьом статтям регламенту.
За прогули і кнопкодавство народних депутатів ІX скликання позбавлятимуть мандата або каратимуть штрафами.
На урочисте засідання парламенту депутати зберуться 29 серпня., на яке буде запрошено дев’ять міжпарламентських організацій, зокрема – Парламентську асамблею Ради Європи (ПАРЄ)