У Пермі та Дзержинську атаковано завод та станцію, у Керчі – «катери-охоронці», фото
У ніч проти 30 квітня українські військові уразили корабельно-катерний склад рф у районі Керченської протоки. >>
Про намір "нарешті ратифікувати" Римський статут міжнародного кримінального суду заступник голови Офісу президента Руслан Рябошапка заявив на засіданні групи з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Комісії з питань правової реформи.
Про це він написав у Facebook .
"Один з пріоритетів – нарешті ратифікувати Римський статут міжнародного кримінального суду, підписаний майже 20 років тому", - сказав він.
На засіданні йшлося про напрацювання правових підстав для повернення окупованих територій Донбасу та Криму.
Рябошапка пообіцяв підготувати концепцію перехідного правосуддя та імплементувати норми і принципи міжнародного гуманітарного і кримінального права.
Ратифікація Римського статуту міжнародного кримінального суду є частиною Угоди про асоціацію з ЄС. Це міжнародне зобов'язання.
Злочини, скоєні на території України у зв'язку з війною, є юрисдикцією Міжнародного Кримінального Суду. Ратифікація також гарантує неможливість уникнення покарання за міжнародні злочини.
Приєднання України до МКС стимулюватиме роботу правоохоронної та судової систем. Суд може розпочати провадження, коли національна правоохоронна система не може чи не хоче самостійно розслідувати найтяжчі злочини.
МКС називають таким собі "Гаазьким судом", який може притягнути до відповідальності будь-яких високопосадовців.
Римський статут, ухвалений у 1998 році, встановив чотири основні міжнародні злочини: геноцид, злочини проти людяності, військові злочини і злочини агресії.
Країни, які ратифікували його, стають учасниками Міжнародного кримінального суду і стають підсудними за злочини, скоєні їхніми громадянами або на їхній території.
Україна договір підписала, але не ратифікувала.
Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2001 року (№ 3-в/2001) констатував, що Римський статут не відповідає Конституції України в частині, що стосується положень абзацу десятого преамбули та ст. 1 статуту, за якими "Міжнародний кримінальний суд... доповнює національні органи кримінальної юстиції".
Верховна Рада могла ратифікувати Римський статут після внесення до ст. 124 Конституції доповнення, що Україна визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах і в порядку, передбачених статутом.
У 2014 році Україна підписала політичну частину угоди про асоціацію з Європейський союзом, тим самим зобов'язавшись ратифікувати Римський статут.
У лютому 2015 року фракція "Блок Петра Порошенка" заявила, що не підтримає ратифікацію, мовляв, тому, що статут може бути бути використаний "проти нас же в цій військовій ситуації".
20 січня 2016 року Amnesty International в Україні закликала президента Петра Порошенка прискорити ратифікацію.
2 червня 2016 року Верховна Рада затвердила зміни до Конституції в частині правосуддя конституційною більшістю. При цьому, зміни до Конституції відклали ратифікацію Римського статуту на три роки.
У ніч проти 30 квітня українські військові уразили корабельно-катерний склад рф у районі Керченської протоки. >>
Під час атаки в ніч з 28 на 29 квітня в тимчасово окупованому Криму були прильоти по аеродромах "Бельбек" та "Кіровське". >>
Радослав Сікорський, очільник МЗС Польщі, повідомив, що його країна у межах обміну з рф відпустила російського археолога Александра Бутягіна, про екстрадицію якого просила Україна за розкопки в окупованому Криму. >>
Низку важливих військових цілей агресора у Криму, зокрема три військові кораблі, винищувач, обʼєкти ППО – уразила Служба безпеки України. >>
В окупованому Криму бійці центру спецоперацій "Альфа" СБУ уразили три військові кораблі РФ: "Ямал", "Азов" і ще один військовий корабель невстановленого типу. Також уражено РЛС і логістику ворога. >>
Збройні Сили України у ніч на 11 квітня уразили нафтобазу, нафтоперекачувальну станцію, три склади боєприпасів та живу силу росіян на тимчасово окупованих територіях України та на території держави-агресора. >>