Українці з боргами за «комуналку» понад 160 тисяч ризикують втратити житло: новий закон
7 квітня 2026 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №14005, відомий як «цифровізація виконавчого провадження». >>
Про це повідомляє Finbalance.
Борг стягують за рішенням Верховного суду на користь державного Укрексімбанку. Цим рішенням суд лише частково задовольнив вимоги банку, дозволивши йому стягнути лише відсотки за облігаціями, які свого часу «Укртелеком» зобов'язався викупити у Ощадбанку та Укрексімбанку, проте не зробив цього. Тіло боргу — близько 4 мільярдів гривень — суд постановив не стягувати.
За часів президентства Януковича, у 2011 році, Укртелеком викупив єдиний учасник торгів — компанії «ЕСУ», яким володіла австрійська компанія EPIC.
СКМ Ріната Ахметова придбала «ЕСУ» через два роки після тендера.
У 2015 році Укртелеком взяв на себе зобов'язання викупити у двох держбанків (Ощадбанку та Укрексімбанку) облігації своєї материнської компанії «ЕСУ» (дочка СКМ) на суму 2 млрд грн.
Але телеком-оператору так і не вдалося продати свій мобільний актив — «Трімоб», тому у компанії не було грошей на покриття облігацій. Терміни виплати боргу закінчилися ще в середині березня 2017 року.
Як повідомляла УМ, у лютому 2019 року Ощадбанк подав проти «Укртелекому» позов до Господарського суду на 1,1 мільярда гривень у справі про облігації «ЕСУ».
В березні 2017 року ТОВ “ЕСУ” мало погасити облігації на 4,6 млрд грн, однак не зробило цього (тобто допустило дефолт). Найбільші держателі цих паперів - Ощадбанк та Укрексімбанк (як повідомлялося, в кожного з них у портфелі облігації на суму біля 2 млрд грн). Випуск цих паперів сприяв процесу приватизації "Укртелекома".
25 липня 2019 року Ощадбанк повідомив, що виграв справу проти «Укртелекому» у Верховному суді на 1,5 мільярда гривень.
Наразі кінцевим бенефіціаром ТОВ “ЕСУ” є Рінат Ахметов. Водночас оточення Дмитра Фірташа в судах намагається стягнути з Р. Ахметова 760 млн дол, недоплачених за куплений у 2013 році "Укртелеком", а також 60 млн дол нарахованих за декілька років відсотків.
7 квітня 2026 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №14005, відомий як «цифровізація виконавчого провадження». >>
Франція та Австрія приєднались до Спеціального трибуналу, який розслідуватиме злочин агресії Росії проти України. >>
Україна визначила кандидатів для висунення на посаду судді Міжнародного кримінального суду: основним кандидатом став суддя Верховного Суду Лев Кишакевич, резервним — фахівчиня з міжнародного кримінального права Оксана Сенаторова. >>
У США Федеральний суд визнав незаконним рішення Агентства з глобальних медіа, яке спричинило масове відсторонення працівників "Голосу Америки", та зобов'язав повернути їх до роботи. >>
Базова місячна зарплата суддів складає щонайменше від 63 тис. до 157 тис. грн. Проте реальні виплати в рази вищі. Все завдяки надбавкам за стаж, за додаткову посаду, за знання іноземних мов та за науковий ступінь. >>
Офіційно Єврорада ухвалила змінений європейський закон про клімат, встановивши обов'язкову проміжну кліматичну ціль на 2040 рік щодо скорочення викидів парникових газів на 90% порівняно з рівнями 1990 року. >>