Рішення Конституційного Суду України, який позбавив Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) права через суд анулювати незаконні угоди, позбавляє бюро ефективного інструменту боротьби з корупційними схемами, заявив директор НАБУ Артем Ситник.
"Позавчорашнє рішення Конституційного Суду може бути фатальним для ефективної роботи антикорупційних органів, тому що ми втрачаємо інструменти, які дають можливість швидко реагувати для усунення корупційних схем і ліквідувати наслідки від здійснення корупційних злочинів", - сказав Ситник.
Він зазначив, що після ухваленого рішення Конституційного Суду НАБУ втрачає ефективний інструмент.
За словами Ситника, мотивація рішення Конституційного Суду не витримує жодної критики.
Як повідомляє прес-служба НАБУ, право Нацбюро подавати позови про визнання угод недійсними передбачено в профільному законі. Воно стало ефективним інструментом припинення дії корупційних на державних підприємствах. За чотири роки суди задовольнили 35 позовів НАБУ, анулювавши 97 угод. Відповідні рішення набули чинності, що створило ґрунт для повернення державі понад 6 млрд грн.
У всіх цих випадках НАБУ в суді довело, що ці договори, укладені держкомпаніями, призвели до завдання їм шкоди або недоотримання доходів.
"Завдяки рішенню КС левову частку цих кабальних угод може бути знову відновлено в судовому порядку", - попереджає бюро.
Крім того, рішення судів про незаконність угод та їх анулювання, за словами НАБУ, є елементами доказової бази в кримінальних провадженнях про корупцію на державних підприємствах, яку розслідують детективи Нацбюро.
"Через рішення КС ці докази може бути визнано неприпустимими в кримінальному процесі", - попереджає Національне антикорупційне бюро.
Конституційний суд України від 5 червня задовольнив скаргу Запорізького заводу феросплавів (ЗЗФ) і визнав неконституційним право Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) вимагати в суді визнання угод недійсними. НАБУ втратило право оскаржити в суді угоди з 5 червня 2019 року.
ЗЗФ скаржилося до КС, що НАБУ ініціювало скасування угод ще до ухвалення судом вироку обвинуваченому. Згідно з матеріалами справи, госпсуд у червні 2017 року відмовив НАБУ, проте апеляційний, а потім і Верховний Суд у квітні 2018 року за позовом бюро визнали угоду недійсною. Йдеться про угоду на 172,48 млн грн між ЗЗФ і підконтрольним державі "Запоріжжяобленерго", діяльність керівництва якого розслідує НАБУ (т. зв. справа "Енергомережі"). За даними Центру протидії корупції на квітень цього року, за чотири роки роботи НАБУ добилося визнання недійсними 92 угоди на суму 7 млрд грн.
Бізнес ЗЗФ, Стахановського ЗФ, Орджонікідзевського та Марганецького гірничо-збагачувальних комбінатів до націоналізації організовував ПриватБанк Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.
У Києві Соломʼянський районний суд відправив під варту на 60 діб з альтернативою внесення застави у розмірі 12 мільйонів гривень ексведучого підсанкційних телеканалів "Наш" і "NewsOne" Макса Назарова, підозрюваного у виправдовуванні російської агресії. >>
Військовий суд у тимчасово окупованому Севастополі засудив до двох років і десяти місяців колонії-поселення офіцера ППО Ігоря Пашкова, який у 2023 році помилково збив вертоліт російської армії. >>
У Москві 2-й Західний окружний військовий суд виніс вирок сімом полоненим українцям, які брали участь у наступі ЗСУ в Курській області. Військові отримали тюремні терміни від 15 до 16 років. >>
Виконати ордер на арешт Юн Сок Йоля завадили охорона президента Південної Кореї та військові, тому Управління з розслідування корупції серед високопосадовців (CIO) призупинило арешт. Протистояння тривало пʼять годин. >>
Ордер на арешт тимчасово відстороненого президента Юн Сок Йоля видав суд Південної Кореїза те, що той запровадив короткочасний воєнний стан 3 грудня. >>