Цього дня, 21 травня, народився український журналіст грузинського походження Георгій Ґонґадзе.
Ім’я засновника та першого головного редактора видання "Українська правда" пов’язане із найгучнішим замовним вбивством журналіста в сучасній історії України. 16 вересня 2000 року Георгій Ґонґадзе пішов пізно вечорі з роботи і не повернувся. У листопаді того ж року у Таращанському лісі на Київщині було знайдено його тіло без голови.
У Києві в Національному музеї Тараса Шевченка 21 травня пройде церемонія нагородження лауреата Премії імені Георгія Гонгадзе 2019 року. Засновником премії є громадська організація Український ПЕН.
Георгій Ґонґадзе народився в Грузії. Восени 1989 року переїхав до Львова, перевівся на факультет іноземних мов Львівського національного університету ім. І.Франка. Він став активним громадським діячем і учасником політичного життя міста: вступив у лави партії "Народного Руху України" та Студентського Братства.
У цей самий час у його рідній Грузії тодішній президент Звіад Гамсахурдіа фактично встановив диктаторський режим і почав гоніння на політичних опонентів та "ворогами країни", яким став батько Гії Руслан Ґонґадзе.
Коли на межі 1991 і 1992 років у Тбілісі почалося повстання проти глави Грузії, Георгій повернувся на батьківщину і приєднався до повстанців, аби взяти участь у громадянській війні. Журналістом працював в Абхазії та Осетії й навіть дістав поранення в Сухумі.
Після перемоги повстання знову приїхав до Львова, почав займатися кінодокументалістикою, познайомився зі студенткою юрфаку ЛНУ Мирославою Петришин, яка в 1995 році стала його дружиною.
У 1999 році, коли Ґонґадзе почав вести щоденну інформаційну програму "Перший тур із Георгієм Ґонґадзе" у прямому ефірі радіостанції "Континент", почалися телефонні дзвінки з погрозами на адресу керівництва радіостанції.
17 квітня 2000 року в інтернеті з’явилося видання "Українська правда", засноване та редаговане Георгієм Ґонґадзе. У ньому серед багатьох інших публікувалися матеріали щодо Леоніда Кучми та його оточення: на початку вересня 2000 року (перед зникненням Георгія Ґонґадзе) сервер "УП" щодня відвідувало лише три тисячі користувачів, і лише після початку "касетного скандалу" популярність видання неймовірно зросла (19 грудня 2000 року було зафіксовано 80 тисяч відвідувачів).
На початку осені 2000 року опозиційно налаштований Ґонґадзе зник по дорозі з роботи додому. Саме в цей час президент України Леонід Кучма вибудовував сильну вертикаль президентської влади.
2 листопада 2000 року в лісі біля Таращі було знайдено обезголовлене тіло. Дружина і друзі впізнали в ньому Георгія за шрамами, які були в нього через поранення осколками.
Варто зазначити, що того ж року в червні Георгій заявляв, що за ним було влаштовано зовнішнє спостереження. Зокрема, невідомі особи супроводжували журналіста на автомобілі "Жигулі".
14 липня 2000 року Георгій Гонгадзе офіційно звернувся з листом до генерального прокурора України Михайла Потебенька, у якому виклав факти щодо стеження за ним працівників міліції та невідомих осіб. Та прокуратура відреагувала на звернення журналіста формально.
Через два місяці після зникнення журналіста Олександр Мороз поінформував парламент і ЗМІ про те, що він володіє таємними записами розмов президента Леоніда Кучми, глави Адміністрації президента Володимира Литвина, міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка та керівника СБУ Леоніда Деркача.
У них вони обговорюють діяльність Ґонґадзе і вирішують, як із ним бути. На думку Мороза та деяких інших членів парламенту, ці розмови дають підставу вважати, що Леонід Кучма певним чином причетний до зникнення журналіста.
1 березня 2005 року Віктор Ющенко офіційно заявив, що вбивці Георгія Ґонґадзе затримані. 3 березня генеральний прокурор України Святослав Піскун заявив, що його підлеглі мають намір наступного ранку допитати колишнього главу МВС Юрія Кравченка як головного свідка.
Та наступного дня він був знайдений мертвим на своїй дачі в елітному селищі Золоті ворота, в Конча-Заспі під Києвом. Кравченко помер від двох вогнепальних поранень у голову. За заявою слідства, екс-міністр "покінчив життя самогубством".
2008 року Апеляційний суд Києва засудив обвинувачених у вбивстві Георгія Ґонґадзе Миколу Протасова до 13 років позбавлення волі, Валерія Костенка й Олександра Поповича - до 12 років позбавлення волі.
У 2011 році під час судового засідання колишній начальник головного управління кримінального розшуку МВС Олексій Пукач зізнався, що власноруч убив Георгія Ґонґадзе і назвав замовників вбивства: Леонід Кучма, Володимир Литвин та Юрій Кравченко.
Того ж року Конституційний суд України оприлюднив рішення, згідно з яким обвинувачення у скоєнні злочину не можуть ґрунтуватися на даних, отриманих незаконним шляхом.
"Він народився у Тбілісі, а став Героєм України. Йому завжди буде 31 рік. Так ми вже починали свій текст про Георгія Гонгадзе. І час нічого не змінить. Кажуть, що час лікує. Ні. Він просто роставляє все по своїх місцях", - пише сьогодні заснована Гонгадзе "Українська правда".
"Сьогодні відбудеться перше вручення премії імені Георгія Гонгадзе. Раніше ми видавали іменем Георгія скляний куб за накращий репортаж. Першим лавреатом нагороди став Михайло Ткач. Український PEN-клуб та Асоціація випускників KMBS додали до нагороди нове дихання і нові сенси. Солідну премію та престижну статуетку за іновацію в журналістиці у 2019 році, в день народження Георгія отримає один з трьох видатних журналістів - Сергій Рахманін, Вахтанг Кіпіані чи Тарас Прокопишин. Ввечері ми повідомимо про переможця. Дякуємо тим, хто пам'ятає. З днем народження, Гійка!", - пише видання.
Як повідомляла "УМ",
Рада Європи закликала Україну забезпечити якомога швидше завершення розслідування справи вбивства українського журналіста Георгія Гонгадзе.
