Рада почала розглядати закон про українську мову (відео)

Верховна Рада почала розглядати у другому читанні закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

 

Про це на засіданні у четвер заявив з трибуни парламенту спікер Андрій Парубій, передає "Українська правда".

 

Як відомо, в першому читанні законопроект №5670-д парламент ухвалив 4 жовтня 2018 року, а у грудні профільний комітет доопрацював його, розглянувши 2059 поправок.

 

Закон закріплює, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська - і вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави.

 

"Спроби запровадити на офіційному рівні в Україні багатомовність є діями, що провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та суспільну ворожнечу, і є тотожними діям, спрямованим на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу", - мовить 6 пункт 1 статті закону.

 

Публічне приниження чи зневажання української мови буде підставою для притягнення до юридичної відповідальності.

 

За навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах або створення перешкод та обмежень у застосуванні української мови також каратимуть.

 

"Дія цього закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів", - зазначається в документі.

 

"Порядок застосування кримськотатарської мови та інших мов корінних народів, національних меншин України у відповідних сферах суспільного життя визначається законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України з урахуванням особливостей, визначених цим законом", - додається у ньому.

 

Передбачено державну програму сприяння опануванню державної мови, адже володіння державною мовою є "обов’язком громадянина".

 

Посадовці зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її при виконанні службових обов’язків. Державний сертифікат про рівень володіння (A, B чи C) державною мовою їм видаватиме Національна комісія зі стандартів державної мови.

 

"Робочою мовою діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, у тому числі мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, є державна мова", - мовить закон.

 

Якщо під час заходу використовується інша мова, необхідний переклад.

 

У судах, в армії, на кордоні, під час виборів і референдумів застосовується українська.

 

Мовою трудових відносин в Україні є державна мова. Ніхто не може бути змушений використовувати на роботі іншу мову, крім випадків обслуговування іноземців чи осіб без громадянства, а також створення текстів і документів, адресатами яких є такі люди.

 

Мовою освітнього процесу й науки є державна мова. Представники національних меншин і  корінних народів мають право в комунальних садочках і школах разом із державною мовою навчатися своєю мовою – в окремих класах (групах).

 

Мовою обслуговування споживачів є державна мова. Інформація про товари та послуги, зокрема й в інтернеті, має надаватися українською, можливе дублювання іншими мовами.

 

"На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін", – сказано в законопроекті.

 

Це, зокрема, стосується медичної допомоги та обслуговування на транспорті.

 

Для суб’єктів господарювання за порушення закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів передбачено штрафи.

 

Мовою публічних заходів (зборів, конференцій, мітингів, виставок, семінарів, форумів тощо) є державна мова. Організатор зобов’язаний забезпечити переклад для іномовних заходів, якщо цього вимагає хоча б один учасник події.

 

Це положення не поширюється на заходи для обмеженого кола осіб, для іноземців чи осіб без громадянства, а також заходи для вивчення іноземної мови.

 

Культурні й спортивні заходи ведуться українською або з перекладом. Афіші й квитки публікуються українською або з дублюванням іншою мовою (текст іншою мовою не може бути більшим за обсягом та шрифтом, ніж текст державною мовою).

 

Фільми мають демонструвати державною мовою або з дубляжем чи субтитрами. У межах кінофестивалів можливі покази фільмів мовою оригіналу з субтитрами. У кінотеатрах кількість сеансів стрічок мовою оригіналу не може перевищувати 10% на місяць.

 

Мовою преси, телебачення й радіомовлення є державна мова. Частка мовлення українською загалом повинна становити не менше 90% у проміжках часу 07:00-18:00 і 18:00-22:00. Місцеві мовники можуть пускати в ефір до 20% іншої мови в ці години.

 

Телерадіоорганізації, які мовлять кримськотатарською чи іншими мовами корінних народів України, мають застосовувати щонайменше 30% державної мови на тиждень.

 

Друковані ЗМІ можуть видаватися іншими мовами за умови, що одночасно видається тираж цього видання державною мовою. У місцях розповсюдження преси видань українською має бути щонайменше 50%.

 

Видання й продаж книг - теж не менше 50% українською.

 

Мовою реклами є державна мова. У друкованих ЗМІ, що видаються однією з офіційних мов ЄС, допускається розміщення реклами відповідною мовою.

 

Комп’ютерні програми повинні мати інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою або мовами Євросоюзу. Органи влади й заклади освіти мають використовувати софт із україномовним інтерфейсом. Те ж стосується мобільних застосунків.

 

Національна комісія зі стандартів державної мови, яка утверджує стандарти української мови, складається з 9 членів, їх Кабінет міністрів призначає на 6 років.

 

Також запроваджується уповноважений із захисту державної мови.

 

Закон набирає чинності через 2 місяці з дня його опублікування за винятком низки статей.

 

При цьому Головне науково-експертне управління пропонує виключити з ч. 5 ст. 1 законопроекту слова про те, що порядок функціонування державної мови не можуть регулювати органи держвлади, органи влади АРК чи органи місцевого самоврядування, а також ст. 5 про держпрограму сприяння опануванню державної мови.

 

Як писала раніше "УМ", у новому законопроекті передбачається створення Національної комісії зі стандартів дер­жавної мови та запровадження посади уповноваженого із захисту державної мови.