Наносупутник "PolyITAN-2-SAU", який розробила команда науковців, викладачів і студентів КПІ ім. Ігоря Сікорського під керівництвом Бориса Рассамакіна, виведено на навколоземну орбіту 26 травня о 6 годині ранку за київським часом.
Про це інформує сайт Київського національного технічного університету "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".
"Наносупутник київських політехніків разом з ще 27 наносупутниками, створеними в університетах 19 країн і розміщеними в двох спеціальних контейнерах на вантажному космічному кораблі постачання «Cygnus CRS OA-7», був 18 квітня 2017 року запущений в космос з космодрому на мисі Канаверал (США) на борту американської ракети-носія «Atlas V»", - ідеться в повідомленні.
В університеті зазначають, що космічні апарати беруть участь у проекті QB50, метою якого є демонстрація можливості запуску мережі (кластера) університетських наносупутників різних країн.
Планувалося, що загальна їхня кількість сягатиме п’ятдесяти. Однак на момент старту в кластері залишилося лише 36 супутників, оскільки не всі університети впоралися з виготовленням апаратів з відповідними характеристиками.
Основна мета запуску наносупутників - наукові дослідження нижньої термосфери Землі на висотах 90-420 км (вона є найменш дослідженою) для уточнення глобальної іоно-термосферної моделі (модель GITM).
Вчені зазначають, що такі дослідження допоможуть прогнозувати атмосферні аномалії.
Київський «PolyITAN-2-SAU» несе на борту корисне навантаження – експериментальний датчик аналізу зустрічного потоку газу FIPEX, здатний розрізняти і вимірювати характеристики атомарного і молекулярного кисню.
Сам супутник невеликого розміру: його вага не перевищує 10 кілограм, хоча, крім обладнання для досліджень, він має сонячні батареї, антени, датчики.
Наносупутник від КПІ також перевірятиме роботу системи орієнтації з маховиком, що спеціально для нього розробили політехніки.
Власною розробкою є також розміщені на гранях апарату сонячні датчики, що входять до системи орієнтації, а також каркаси сонячних батарей, виконаних як багатошарові сотопанелі з вуглепластику та алюмінієвих комірок (так звані сендвіч-панелі) – вони забезпечують пасивну терморегуляцію і, водночас, виконують функції захисту, тощо.
Створення цього наносупутника стало можливим завдяки спонсорській підтримці Шеньянського аерокосмічного університету (м. Шеньян, Китайська Народна Республіка), Фонду ім. Калініна, ТОВ «Діона» та компанії «Boeing-Ukraine Ltd».
Нагадаємо, що це вже другий космічний апарат, який розроблено і побудовано в КПІ у рамках міжнародного проекту. Перший – «PolyITAN-1» – був запущений 19 червня 2014 року.