У Воронежі знайшли докази справжньої дати народження Миколи Костомарова

Видатний українськиї історик ХІХ століття Микола Костомаров народився 5 травня 1817 року за старим стилем, а не 4 травня, як  вважали досі.

Відповідно за новим стилем, 200-річчя історика і етнографа іврто відзначати 17 травня 2017 року, а не 16 травня.

На цьому наголошує історик, кандидат наук, доцент Воронезької аграрної академії і костомарознавець Тетяна Чала, яка і сама має українське коріння.

За її словами, знайдене в архіві Воронезької області свідоцтво про народження Миколи Костомарова дає підстави історикам стверджувати, що точною датою народження українського історика, письменника і етнографа є саме 5 травня 1817 року.

«В руки мені потрапило  «Свідоцтво про народження» Костомарова, що зберігається в Державному архіві Воронезької області. Коли він закінчував Воронезьку гімназію і готувався до навчання в Харківському університеті, його мати звернулася до Воронезької духовної консисторії за свідоцтвом про народження сина. Цей документ ще невідомий біографам Миколи Івановича і раніше не публікувався», - зазначила пані Чала у коментарі агенції «Укрінформ».

У тексті «Свідоцтва», за її словами сказано: «По справке ж в Воронежской Духовной Консистории, с Метрическою помянутой Георгиевской церкви, за тысяча восемьсот семнадцатый год книгою, в 1-й части о родившихся, под № 42-м оказалось: Слободой Юрасовки Помещика Капитана Ивана Петрова сына Костомарова, у поданного малороссиянина Петра Андреева сына Мельникова, дочь девица Татьяна родила сына Николая незаконнорожденного пятого мая, который и крещен шестого дня тогож месяца Священником Василием Реполовским. Восприемниками были: тогож Помещика Подданный малороссиянин Стефан Андреев сын Мыльников и Подданного малороссиянина Петра Андреева сына Мыльникова дочь Настасья».

Тетяна Чала також пояснила, як так вийшло, що досі прийнято вважати датою народження Миколи Костомарова 4 травня.

«Свою «Автобіографію» Костомаров писав у 58 років. Диктував по пам'яті, коли на нього разом навалилися всі біди: важко перехворів на тиф, залишився без матері - єдиної опори  у побутовій життєвій повсякденності. Під загрозою сліпоти змушений на час залишити вчені заняття. Про власний родовід  історик розповідає без посилань на документи. Можна лише припустити, що про фамільні корені йому відомо не тільки від батька з матір'ю, а й  з архівних матеріалів Острогозького полку», - розповіла історик.

Зазначимо, що у вівторок, 16 травня, в Україні відзначають 200 років від дня народження Миколи Костомарова - видатного історика, письменника, етнографа, громадського діяча.

Костомаров першим із вчених ввів елемент народу в історію, був одним із засновників Кирило-Мефодіївського товариства, до якого належали також Тарас Шевченко та Пантелеймон Куліш. Разом з ними його й заарештували.

Після відбуття покарання Костомаров викладав у Петербурзькому університеті, однак його роботи не вписувалися в імперську історичну науку. Ім'я Костомарова на довгий час було забуте.