В Україні вже можна затримати суддю на місці злочину

Судова реформа стартувала в Україні у п’ятницю, 30 вересня. Необхідні зміни до Конституції депутати ухвалили ще в червні. Відтепер, недоторканність суддів обмежено: правоохоронці зможуть затримувати служителів Феміди на місці злочину. Водночас, суддям суттєво підвищать зарплати.

Згідно із конституційними змінами, Президент України втратив можливість створювати й ліквідовувати судові установи, тепер це є повноваженням Верховної Ради.

Серед іншого, скасовуються Вищі спеціалізовані суди (створені ще за часів так званої  судової реформи Януковича), однак, Верховний суд України залишається: всіх його суддів наберуть заново.

Також на суддів чекає масова переатестація, конкурси та створення з чистого листа найвпливовіших гілок суддівської влади.

Щодо суддівської недоторканності, то її обмежують лише у випадку скоєння суддею кримінальних злочинів, або правопорушень: йдеться про корупцію, аварію, хуліганство тощо. За ухвалені неправосудні рішення служителів Феміди можна притягнути до кримінальної відповідальності, як і раніше – тільки після розгляду подання слідчих Верховною Радою.

Теоретично, відтепер, якщо суддю «узяли» на великому хабарі, він вже не зможе втекти з країни до наступного засідання парламенту, як це нещодавно було з суддею Чаусом.

Вищу раду юстиції має замінити Вища рада правосуддя. Саме вона даватиме згоду на затримання, арешт та звільнення служителів Феміди. А серед ймовірних причин для звільнення зникне «порушення присяги».

Саме із таким формулюванням, ще до початку судової реформи напередодні, у четвер Верховна Рада за поданням Вищої ради юстиції встигла звільнити 29 суддів, зокрема, й тих, які кидали за грати майданівців.

Важлива новація, яка зачепить майже кожного українця – запровадження винятково професійної адвокатури в судах. Тобто, захищати когось у суді зможуть лише адвокати з відповідним посвідченням.

Наразі інтереси в судах можуть представляти люди і без посвідчення адвоката, але з правовим досвідом. Окремі експерти вважають таку новацію «монополією адвокатів» та обмеженням прав простих громадян, які не завжди можуть найняти професійного адвоката.

Щоправда, ця норма запрацює пізніше: для Верховного Суду вона стане актуальною з 1 січня 2017 року, для апеляційних судів - з 1 січня 2018 року, а для судів першої інстанції – аж 1 січня 2019 року.

Судовою реформою передбачено низку антикорупційних механізмів для суддів, зокрема, зобов’язання щорічно подавати, окрім декларації про доходи, ще й декларації родинних зв’язків та доброчесності.

Запроваджується механізм постійного моніторингу способу життя суддів та рівня їхніх витрат. Однією з нових підстав для звільнення судді стане відмова довести законність джерел походження майна.

До того ж, судді вже є категорією чиновників, щодо яких спеціалізується Національне антикорупційне бюро.

Цікаво, що напередодні запровадження судової реформи в Україні, судді масово звільнялися та виходили на пенсію, щоби не декларувати статки, а також отримати соціальні виплати та пенсії й не проходити переатестацію.

Разом з переатестацією та реорганізацією судових органів судді мають отримати суттєво більші заробітні плати. Судді місцевих судів матимуть посадовий оклад у 30 мінімальних заробітних плат, що за даними на кінець 2016 року складає 46,5 тисяч гривень.

Суддя апеляційного суду та вищого спеціалізованого матиме 50 мінімалок – 77,5 тисяч гривень. Судді Верховного суду, які фактично будуть стояти на вершині всієї судової системи країни, матимуть посадовий оклад в 75 мінімалок, що складатиме 116,2 тисячі гривень на місяць.

Нагадаємо, що 2 червня 2016 року після тривалих суперечок Верховна Рада ухвалила два документи – зміни до Конституції щодо правосуддя та новий закон про судоустрій та статус суддів. Документи підписали та офіційно опублікували наприкінці червня.