Війна росії з Україною почалася 107 років тому
Перші кроки як агресор більшовицька Росія зробила не 7-го, а 11 листопада 1917 року. Через три дні після проголошення в Києві незалежної Української Народної Республіки, що сталося 8 листопада. >>
Вадим Бойко прожив неповні 30 років.
Яскравій українській зірці тележурналістики, народному депутатові України І-го скликання (1962-1992) Вадиму Бойку - 5 листопада виповнилося б 62 роки.
Про це нагадує газета Україна молода.
Він прожив лише неповні 30 років і був, мабуть, першим журналістом, який загинув у незалежній Україні.
Народився Вадим Бойко у м.Світловодську на Кіровоградщині. Із золотою медаллю закінчив школу. Навчався на факультеті журналістики Київського державного університету ім.Т.Шевченка. Після закінчення з відзнакою університету в 1984 р. мав можливість стати власкором по Україні газети "Комсомольская правда", але добровільно поступився цим тоді престижним місцем однокурсниці Ользі Мусафіровій.
Із 1984 р. працював редактором програми "Молодіжна студія "Гарт" " на Українському телебаченні, яка була найбільш прогресивною телевізійною програмою того часу на УТ, ковтком свіжого повітря.
"Студію "Гарт"" постійно відсовували все ближче до ночі, вона "мозолила очі" владі, але люди чекали і дивилися її. Ведучих було декілька, але передачі, які вів Вадим Бойко, були найяскравішими. Їх чекали і обговорювали. Найвідоміші його сюжети "Про Голодомор в Україні 1932-1933 років", "Перепоховання в Києві Василя Стуса", "Правда про Чорнобильску трагедію". Гострі публіцистичні матеріали Вадима Бойка друкували столичні і зарубіжні газети.
Він рішуче виступав за справжню свободу слова, становлення конкурентноспроможного українського телебачення, проводив журналістські розслідування в пошуках "золота КПРС", загубленої бібліотеки Ярослава Мудрого. Він порушував теми, про які тоді боялися говорити.
Вадим Бойко був яскравою непересічною особистістю, талановитим журналістом. Багато людей пам'ятають, як пізнього вечора в лютому 1992 р. на УТ-1 прорвався Степан Хмара і приголомшив тих, хто ще не спав, страшною звісткою про загибель Вадима Бойка.
Чи повірили Президенту Л.Кравчуку, який на всю країну оголосив, що Вадим Бойко загинув від вибуху телевізора в своїй кімнаті гуртожитка на вулиці О.Довженка в Києві. Вибуху такої сили, що перекриття прогнулися.
Кримінальну справу за фактом загибелі журналіста відкривали тричі. І тричі закривали, кваліфікуючи як нещасний випадок.
Колеги і друзі Вадима Бойка стверджували, що його загибель не була випадковою. На той час він вів розслідування куди поділися гроші КПУ, після її заборони Президією Верховної Ради УРСР.
З прізвища Вадима Бойка починається сумний список загиблих журналістів на стелі пам`яті, що відкрита в Києві в 2005 р. Вже посмертно Вадим Бойко був нагороджений орденом Литовської республіки за сюжет про події в Литві. На його честь у Кременчуці і Світловодську названо вулиці, на яких встановлені барельєф і пам'ятна дошка. На Полтавщині засновано іменну обласну премію, а також Всеукраїнський конкурс молодих журналістів пам’яті Вадима Бойка.
Як повідомляла УМ, журналіст та воїн Максим Мединський загинув на фронті.
Перші кроки як агресор більшовицька Росія зробила не 7-го, а 11 листопада 1917 року. Через три дні після проголошення в Києві незалежної Української Народної Республіки, що сталося 8 листопада. >>
4 листопада 1885 р. в с. Георгіївці (тепер Мар’їнської міської громади Покровського р-ну Донецької обл.) народився Михайло МАЛАШКО, член Центральної Ради, заступник комісара Донецького басейну від УЦР, отаман Вільного козацтва Луганська (1917 – 1918), отаман куреня Донецького кряжу (1918 – 1919). >>
Перший пам'ятник Гетьману Павлу Скоропадському встановлено у США цими днями. Пам’ять про історичного діяча вшанували на українському кладовищі Баунд-Брук у штаті Нью-Джерсі. >>
Під завершення цьогорічного сезону археологічних розкопок біля знаменитого Більського городища неподалік селища Котельва Полтавської області сталася сенсація: було знайдено уламок античної амфори IV століття до нашої ери з рідкісним клеймом майстра. >>
У Львові 1 листопада 1944 р. помер Андрей Шептицький, митрополит Галицький та архієпископ Львівський, предстоятель Української греко-католицької церкви. >>
За часів Русі княжі знаки згадуються під назвами «пятно» та «печать». Кожен князь спадкував знак свого батька та дещо змінював його зображення для відокремлення свого майна від батькового чи братів. >>