Михайло Гаврилко – громадський та військовим діяч, скульптор, офіцер січового стрілецтва і хорунжий армії УНР. (facebook.com/Roman.Koval.1959)
Пам’ять офіцера січового стрілецтва і хорунжого армії УНР, скульптора Михайла Гаврилка вшанували у Львові.
На колишньому Академічному домі, що на вулиці Михайла Коцюбинського, 21, збудованого коштом відомого мецената початку ХХ ст. Євгена Чикаленка, встановили горельєф на честь Гаврилка.
Як інформує Україна молода, про це повідомив президент історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль.
Встановлення пам'ятки ініціював онук Михайла Гаврилка – заслужений лікар України, академік медицини Орест Абрагамович.
Прийшла вшанувати свого прадіда Христина Ярославівна Абрагамович зі своїми синами Данилом та Лукʼяном (їхній батько Андрій Васечко зараз на фронті).
У будинку, де відкрили горельєф, нині один із навчальних корпусів Української академії друкарства, Михайло Гаврилко свого часу проживав і тут він закликав до боротьби за Самостійну Україну.
Напис на меморіальній дошці засвідчує: «У цьому будинку закликав до боротьби за Самостійну Україну Михайло Гаврилко (05.09.1882 – 1920), скульптор, поет, командант УСС, начальник штабу Сірої дивізії Армії УНР, повстанський отаман».
«Романтик і трохи Дон-Кіхот», «визначний мистець», «ідеаліст кришталево чистої води», «князь Українських січових стрільців», – так називали Михайла Гаврилка його сучасники. Таким він залишиться і в нашій пам'яті», - сказав Роман Коваль під час урочистого відкриття горельєфу.
І додав: «Свою Шевченкіану Гаврилко творив у несприятливих обставинах російських репресій, революційного підпілля, на фронті, ніколи не маючи своєї майстерні... Мене вразила запекла боротьба його за Шевченка... А ще вразила його турбота про нещасних гречкосіїв на Волині в 1916-му. Козак Гаврилко не протиставляв їм себе, як згодом це гордовито робив Дмитро Донцов. І гречкосії, і козаки – сини України. Така була позиція Гаврилка. І зараз колишні гречкосії з козацьким завзяттям захищають рідну землю».
Автор роботи - калуський скульптор, член Національної спілки художників України Ігор Семак. Скульптор створив близько двох сотень образів борців за волю України, він автор Меморіалу козакам-добровольцям у Холодному Яру, а також скульптур Тарасові "Хаммеру", Дмитрові "Да Вінчі", командирові "Карпатської Січі" Олегові Куцину, поету-воїну Юрію "Руфу".
Організатори заходу є Історичний клуб "Холодний Яр", Львівська обласна рада, НУ "Львівська політехніка", Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького.
ДОВІДКА «УМ»
Михайло Гаврилко – громадський та військовим діяч, скульптор, офіцер січового стрілецтва і хорунжий армії УНР.
Автор першої Шевченкіани, створив пам'ятники Тарасу Шевченку в Кіцмані та Косові.
У 1916 році відкривав перші українські школи на Волині. Розстріляний чекістами восени 1920 року на рідній Полтавщині.
Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
Історик Степан Ріпецький стверджував, що чотар Михайло Гаврилко “був дуже люблений і популярний серед стрілецтва”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Останній президент УНР в екзилі Микола Плав'юк
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
На засіданні 13 грудня Кабінет міністрів звільнив очільника інституту національної пам'яті Антона Дробовича у зв’язку із закінченням строку призначення на посаду. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
