Палац Розумовського відбудували за часів президентства Віктора Ющенка. (Фото: Гетьманська столиця/Суспільне)
Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» у Батурині на Чернігівщині відзначив 15-ту річницю з дня відкриття палацу гетьмана Кирила Розумовського після реставрації.
З цієї нагоди до Батурина 22 серпня приїхали третій президент України Віктор Ющенко (саме він ініціював і опікувався реконструкцією палацу) та нащадок роду Розумовських Грегор.
Як інформує Україна молода, про це повідомляє заповідник «Гетьманська столиця» 23 серпня.
Палац Розумовського почали відбудовувати за часів президентства Віктора Ющенка. На це пішли бюджетні гроші, також проєкт профінансували найбагатші на той час бізнесмени України. Урочисто відкрили відреставрований палац у 2009-му, саме 22 серпня.
«Ще цей проєкт не завершено, звичайно. І сьогодні ми говорили, що нам треба зробити його більш цільним, більш структурованим, бо є багато речей, включаючи по палацу Розумовського, треба зробити насправді однією з галерейних столиць України, де може працювати українське мистецтво», — каже Віктор Ющенко.
Учасники заходів поклали квіти до пам’ятника жертвам Батуринської трагедії. Серед них Грегор Розумовський, який приїхав до Батурина з австрійського Відня.
«Коли перший раз я був тут, у 1991-му, тоді тут не було абсолютно нічого. Ще був Радянський Союз, люди не були зацікавлені ні в чому. Вони крали каміння з палацу собі на подвір’я — це було жахливо.
І, коли Віктор Андрійович запросив мене подивитися на відбудову у 2003-2004 році, я спочатку був дуже скептичний, тому що це дуже складний проєкт, щоб його реалізувати. А потім я побачив результат у 2008-му — я був дуже вражений», розповів Грегор Розумовський у коментарі Суспільне. Чернігів.
Пан Грегор з власної сімейної колекції передав Національному історико-культурному заповіднику "Гетьманська столиця" кілька особистих речей Кирила Розумовського, зокрема універсал та укази з підписом гетьмана.
«Я ще маю кілька речей, які я б хотів привезти сюди. Але, я б хотів почекати поки війна закінчиться. Це переважно малюнки, деякі книжки, речі, які належали родині і передавались поколіннями. Ці речі роблять пам’ять живою. Коли я дивлюсь на картину, розумію — це та людина, про яку мені розповідали в дитинстві», - говорить нащадок роду Розумовських.
З нагоди річниці Національному заповіднику "Гетьманська столиця" подарували кілька експонатів.
«Просили дуже привезти "Святу Варвару". Це Острозька школа, після реставрації. Її помили, нічого не добавляли. І привіз — в гетьмана Мазепи у канцелярії там є чотири стільці моїх. Там була лава. Я думаю: такий славний гетьман, як Іван Степанович, і лава там проста? Щось повинно бути цікавіше», — розповідає директор інституту рибного господарства НААН України Ігор Грициняк.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До Спасу Чернігівського пролягла дорога багатьох
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>
