Ще не вмерла України ні слава, ні воля. Де і коли Павло Чубинський написав вірш, який став державним гімном
Павло Чубинський — автор вірша «Ще не вмерла України ні слава, ні воля», який став славнем нашої держави, офіційним гімном. >>
Горельєф «Курська битва» у Києві перенесуть в інше місце майже за 650 тисяч грн. (Фото з відкритих джерел)
Тендер на переміщення горельєфа авторства скульпторів Євгена Карпова та Валерія Федічева «Курська битва» проводить Національний музей історії України в Другій світовій війні.
Як інформує УМ, про це йдеться 7 серпня на сайті «Прозорро».
На ці роботи планують витратити 647 тисяч 500 гривень.
На скульптурі зображені радянські солдати, які на танку Т-34 з написом «За Родину!» штурмують німецькі рубежі. Вона присвячена визволенню російських міст Орел та Бєлгород.
У Нацмузеї «Курську битву» вважають наочним символом більшовицької пропаганди в монументальному мистецтві.
Прибрати горельєф хочуть до 1 грудня 2024 року.
Додамо, що за час повномасштабного вторгнення Музей історії України у ІІ світовій війні поповнився 12 тисячами предметів.
Як повідомляла УМ, раніше працівники Національного музею історії України у Другій світовій війні вирішили позбутися інструментів радянської пропаганди, щоб дати можливість показати саме український погляд на минулу війну.
Павло Чубинський — автор вірша «Ще не вмерла України ні слава, ні воля», який став славнем нашої держави, офіційним гімном. >>
У Рівненської області в селі Угли Сарненської міської громади розпочалися пошукові роботи на місці ймовірного поховання мешканців села — українців і поляків, які загинули під час подій Другої світової війни. >>
Легендарна зв’язкова УПА Віра Андрейко на псевдо «Лисиця», яка попри тортури НКВС не видала жодного з побратимів, померла у місті Мостиська Львівської області у віці 99 років. За місяць, 15 квітня їй мало б виповнитися 100 років. >>
В Україні, 10 березня, відзначають День Державного Гімну, якому виповнилося 161 рік після першого публічного виконання. >>
З давніх-давен на території Ольвії (Українське Причорномор’я) і Тавриди (Крим) вільно мігрували слов’янські племена скіфів і сарматів, а також таври — родоначальники кримських татар. >>
Автохтонні українці Закарпаття, що розселялися на придунайській рівнині аж до Доброчина (нинішня угорська назва Дебрецен), з ІХ століття на довгі роки потрапляють під окупацію прийшлих з Приуралля угрів. >>