У Конотопі презентували книгу «Василь Різниченко. Нариси з історії Чернігово-Сіверщини»
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
Наталія Реброва демонстрє печатку Святослава Ярославовича. Позаду - Олексій Шереметьєв. (Фото: Віктор Кошмал та Суспільне)
Спасо-Преображенський собор у Чернігові отримав для постійного експонування печатку князя Святослава Ярославовича, сина Ярослава Мудрого.
Історичний артефакт подарував співзасновник і директор «Музею Шереметьєвих» Олексій Шереметьєв - Національному заповіднику «Чернігів стародавній» зі своєї приватної колекції.
Як інформує Україна молода, про це повідомляє Національний заповідник "Чернігів стародавній", як про Топ-подію музейного життя, а також Музей Шереметьєвих в соцмережах в понеділок.
«Печатка князя Святослава Ярославича, будівничого Спаса Чернігівського, навіки в колекції нашого заповідника!
Дарунок Олексія Шереметьєва унікального експонату, який є в єдиному екземплярі в Музейному фонді України - це прояв любові до України великою справою, це глибока довіра до нас, це приклад того, що справа збереження святині є честю для небайдужих!
Найближчим часом печатка князя Святослава займе своє гідне місце у Спасі Чернігівському», - каже гендиректорка заповідника Наталія Реброва.
За її словами, раніше вона зверталась до Шереметьєва, щоб хоча б протягом одного дня провести показ печатки в соборі, але пан Олексій вирішив її подарувати.
Олексій Шереметьєв і Наталія Реброва підписали меморандум про співпрацю.
«Олексій Шереметьєв 16 червня передав унікальний музейний експонат, який є єдиним в Україні. Це печатка Святослава Ярославовича, того, хто добудував Спасо-Преображенський собор в Чернігові», — розповідає пані Реброва.
Тоді як пан Шереметьєв зазначив, що печатка історично пов'язана із собором, тому, на його думку, вона повинна зберігатися саме у Чернігові.
«На печатці зображено князя і ми впевнені, що їй місце тут в Спасо-Преображенському соборі. Це унікальна архітектурна пам'ятка часів Київської русі. Це унікальний заповідник. Він є свідченням нашої історії», — розповідає Олексій Шереметьєв.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Заповідники «Чернігів стародавній» та «Софія Київська» клали угоду про співпрацю
ДОВІДКА МУЗЕЮ ШЕРЕМЕТЬЄВИХ
Печатка князя Святослава Ярославича (1027–1076)
Русь, друга третина ХІ ст. Свинець; карбування
D – 35×36 мм (24/21 мм); Н – 4 мм; W – 43,8 г
Походить зі збірки Музею Шереметьєвих, Київ (VР-1019)
16.06.2024 подаровано Національному заповіднику "Чернігів стародавній"
На лицьовій стороні булли в обрамлені обідка з крапок поясне зображення св. Миколая Мирлікійського. Угодник у єпископських шатах, ліва рука перед грудьми у благословенні, у правиці орнаментована розеткою книга. На звороті сфрагіса представлено князя в повен зріст у парадному візантійському вбранні. У правій руці, зігнутій у лікті й відведеній убік, правитель тримає двораменний хрест на довгій основі, а в лівій – кулю. В оформленні цієї князевої печатки відчутно вплив візантійської імператорської булли.
Хрест, що його тримає Святослав Ярославич, є доволі незвичним в іконографії руських печаток символом влади. Це може свідчити, що ця інсиґнія володаря радше образна, а не реальна. Очевидно, для отримувачів цієї печатки вона мала нагадувати про Святославового діда – хрестителя Руси князя Володимира Великого. Зображення подібного скіпетра-хреста трапляється на його срібниках.
Святослав Ярославич був князем Чернігівським (1054–1073), а потім великим князем Київським (1073–1076). Його зображення разом із дружиною та синами збереглося в рукописному «Ізборнику Святослава» (1073). За часів його правління в Чернігові було завершене будівництво Спаського собору.
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
6 листопада 1994 року в родинному селі гетьмана України Івана Мазепи — Мазепинцях Білоцерківського району на Київщині з моєї ініціативи і під моїм керівництвом >>
Москва дуже боялася розголосу про свій страхітливий злочин у 1932—1933 роках — убивство українців голодом. >>
На острові Тайвань люди почали навмисно видаляти собі здорові зуби 4800 років тому. Звичай міг походити з півдня Китаю. Ймовірно, ця практика припинилася лише у XX столітті. >>
На продаж у Парижі виставлять листи та інші речі, які належали президенту Франції 1959–1969 років Шарлю де Голлю.. >>
Документальна стрічка «Новоприбулі | Newcomers» виходить в Канаді 16 листопада. >>