Гендиректорка «Чернігова стародавнього» Наталія Реброва: «У Спасо-Преображенському соборі очищуємо Авгієві стайні»

Чернігівці пишаються історією міста та його архітектурою: П’ятницькою та Катерининською церквами, Антонієвими печерами, Єлецьким та Троїцьким монастирями, Валом з Колегіумом, Борисоглібським та Спасо-Преображенським соборами. Все це – тисячорічна історія міста.

Усі вищеназвані об’єкти входять до національного заповідника «Чернігів стародавній», що знаходиться у підпорядкування міністерства культури та інформаційної політики України. Кілька років заповідником керували люди з приставкою в. о., але у травні МКІП призначив на посаду гендиректорки (вже без жодних приставок) Наталію Реброву, яка до цього 21 рік керувала іншим заповідником – батуринською «Гетьманською столицею».

Про перші кроки на посаді, розчищення Авгієвих стаєнь у Спасо-Преображенському соборі, судах з УПЦ МП, відкриття Троїцького монастиря, долю поховання окупантів-щорсівців на чернігівському Валу й навіть про туалет біля Антонієвих печер – Наталія Реброва розповіла в інтерв’ю сайту міста Чернігова «0462».

- Дуже давно у заповідника не було гендиректора без приставки в. о. Вас же призначили як раз «на постійну» роботу. Чи свідчить це про те, що у міністерстві культури визначилися з напрямком розвитку «Чернігова стародавнього», й саме Ви маєте його реалізовувати?

- Не знаю, не готова про це казати. Так, я маю статус генеральної директорки з визначеним терміном контракту – контракти зараз укладаються на час воєнного стану + 12 місяців після. На мою думку, міністерство культури, своєю позицією, починаючи з осені 2023-го року (тоді у Чернігові опечатали низку пам’яток, що належать заповіднику, - прим.), чітко задекларувало бачення розвитку Національного заповідника «Чернігів стародавній».

- У чому саме це бачення?

- Бачення у тому, що унікальні пам’ятки, які є об’єктами державної форми власності, перебувають на балансі Національного заповідника, мають перейти у користування держави, й має бути забезпечене їх належне збереження та розвиток.

- Наскільки вже встигли увійти у курс справ та які завдання для себе ставите на першому етапі?

- Я люблю Чернігів з 1988-го року. Але для мене очолити «Чернігів стародавній» – це рішення, яке я приймала довго. Міністерство культури було дуже наполегливе. Проте зараз я відчуваю, що причетна до надзвичайно великої справи. Намагаюсь зорганізуватись сама, зорганізувати усіх моїх друзів, для того, щоб «Чернігів стародавній» став одним з кращих в Україні. Він на це заслуговує.

Завдання і стратегічні зрозумілі, й мета зрозуміла, й перші тактичні кроки – вони зараз здійснюються і ми намагаємося публічно про це інформувати на наших сторінках у «Фейсбуці» та «Інстаграмі».

- Ви маєте на увазі питання реставрації, розвитку та відкриття Спасо-Преображенського собору?

- Так, це наше надважливе завдання. Ми намагаємося об’єднати громаду Чернігова, адже собор – предмет гордості та честі як для кожного чернігівця, так й для кожного українця. Спасо-Преображенський собор – це об’єкт значення Софії Київської, але на сьогодні він принципово відрізнявся від того стану, в якому перебуває унікальний Софіївський собор.

Стратегічна мета – Спас має стати центром державного, культурного та духовного життя України. Перші тактичні кроки – це кроки з очищення. Зараз колектив заповідника об’єднаний ідеєю очистити Спас, тож зараз всі наші працівники – історики, керівники структурних підрозділів прибиральники, доглядачи, забезпечують очищення собору. Впевнена, що кожен має бути вдячний їм за цю важливу роботу, так само як вдячна я.

Зі Спасу вивезли сім тракторних причепів сміття

- Розкажіть в якому стані зараз Спасо-Преображенський собор, наскільки там все погано? Чи працюють над реставрацією лише представники «Чернігова стародавнього»? Й наскільки реалістично, що собор відкриють для відвідувачів 28 червня?

- Дата реальна – до 28 червня собор буде відкритий. Перший день, коли він буде відкритим для відвідування, ще не визначений. Але це точно буде до 28 червня – ми маємо у цьому тверду впевненість.

Стан об’єкту зараз аналізується. Критичний – санітарний стан. Він такий, що всі фахівці говорять: «Такого ще не бачили». Очищення Авгієвих стаєнь відбувається у прямому сенсі.

- Можете конкретизувати: там залишилися мішки зі сміттям?

- Ні, сміття не було зібрано у мішки. Сміття валялося по підлозі. Місцями було по коліно: це брудний вживаний одяг, брудні ужиткові речі, чисельні пластикові пляшки, інші дуже брудні пластикові виробі, ідентифікувати які неможливо. Дуже багато старих, вживаних, розвалених меблів або елементів меблів, розламана побутова техніка й так далі… Всім цим заставлений кожен закуток собору. Навіть вівтарна частина.

- Чи можете, для розуміння, сказати скільки тон (чи інших одиниць) сміття було вивезено?

- Сім тракторних причепів було вже вивезено. Наразі наші працівники очищують хори. Ми продовжуємо виносити сміття кожного дня.

- Наскільки я розумію, вхід до Спасо-Преображенського собору буде платним. Чи відомо вже скільки коштуватиме квиток?

- Ні, для визначення вартості будь-якого музейного квитка є калькуляція, яка враховує витрати, середню регіональну вартість квитка… Тому це питання до бухгалтерії. Бухгалтерія готується. Проте для нас зараз головне питання – це очищення та залучення благодійників до виконання цих робіт. Бо всі роботи, які виконані у соборі після 23 травня, виконаніповністю за рахунок чи силами благодійників.

Спасо-Преображенський собор має вже у червні відкритися для відвідувачів

- Можете на цьому зупинитися більш докладно: чи мова йде про якусь міжнародну допомогу, чи грошима скидаються прості чернігівці або, наприклад, депутати (бачив інформацію про нардепа Бориса Приходька)?.. Хто є найбільшими благодійниками у справі відновлення Спасо-Преображенського собору?

- Ми дуже цінуємо кожного, хто зараз долучився. Для того, щоб зрозуміти цінність об’єкту, треба бути залученим до його відновлення – це світова практика. Й ми бачимо, як українці реалізували себе з кращої точки зору під час повномасштабної війни. Волонтерство допомогло нам і у захисті нашої Батьківщини, особливо, на перших етапах.

Зараз є розуміння міністерства культури, уряду, необхідності збереження об’єктів «Чернігова стародавнього». Але питання коштів має проходити процедури. Тим часом ми вирішили не чекати й діяти, об’єднуючи громаду. Як на мене, наші перші успіхі демонструють розуміння чернігівців необхідності збереження Спасо-Преображенського собору.

- Тобто наразі йдеться про гроші звичайних чернігівців, чи це якісь міжнародні організації?..

- Зараз – це чернігівці, або вихідці з Чернігівщини. Міжнародні фонди будуть задіяні, але це робота, яка дасть результат у перспективі десь трьох місяців – потрібний час, документи, серйозні аргументи. Питання вже опрацьовується, але це велика підготовча робота.

Наразі допомога здійснюється завдяки чернігівцям. Наприклад, ми зверталися до кілінгових компаній. Бо після того як ми вивезли сміття, такий же обсяг сміття, павутиння завіс на стінах. Це бруд з палець. Два прибиральники та три доглядачі, які є в штаті заповідника, не були у змозі з цим впоратися. Тому я звернулася у клінінгові компанії Чернігова. Знайшла їх просто у «Гуглі». Але з трьох, до яких я звернулася, жодна не відмовилася. Вони на благодійних засадах працювали й вимели величезний обсяг бруду.

Паралельно з ними працюють реставратори. Після очистки живопису постане питання залучення реставраторів заповідника «Софія Київська», які визначать необхідні роботи по консервації та, можливо, реставрації живопису. В нас є домовленість з «Софією Київською». На кінець червня планується приїзд групи реставраторів для практичних робіт. Вони погодилися виконати цю роботу на безоплатних підставах. Якби ми оплачували роботу реставраторів, думаю, рахунки були б у сотні тисяч. Єдине наше завдання – знайти прийнятне житло. Тому якщо хтось з чернігівців або місцевих підприємців готовий надати готель або якісний гуртожиток для проживання кращих реставраторів монументального живопису України – ми були б дуже вдячні.

- Гадаю, Ви знаєте, що УПЦ Московського патріархату (нагадаємо, згідно з висновками Держслужби з етнополітики, УПЦ досі є структурним підрозділом РПЦ МП) не відмовилася від ідеї повернути собі безкоштовне користування храмами-пам’ятками, які належать «Чернігову стародавньому». Зокрема, 18 червня почнеться розгляд апеляції УПЦ МП щодо Спасо-Преображенського собору. Яка позиція заповідника у цій справі? Та чи є, на Вашу думку, у представників УПЦ МП шанс повернутися у Спасо-Преображенський собор і надалі безкоштовно ним користуватися?

- Та робота, яку ви можете побачити, це, мабуть, 10% від того, що ми робимо. Триває величезна робота юристів. Тому що одночасно в нас 7 судових справ щодо різних об’єктів.

Щодо Спасо-Преображенського собору – те користування та якість використовування нашої національної святині дає мені повну впевненість заявити, що держава зробить все необхідне, для того, щоб ті, хто використовував, занехаяв нашу святиню, ніколи більше не були її користувачами. Не мають ані морального, ані юридичного права. Сподіваюся, держава зробить усе, щоб цього не було.

Доля чернігівських монастирів

                                          Березень-2024, біля однієї з брам Свято-Троїцького монастиря

- Чи така ж позиція щодо Троїцького та Єлецького монастирів? Адже й там суди з УПЦ МП, наскільки я розумію, ще тривають…

- Там непроста позиція. Відповідей на всі питання я не маю. Щодо московської церкви… мені здається, все зрозуміло. Але конкретних відповідей на сьогодні по Троцькому та Єлецькому монастирям в мене немає – ведеться велика аналітична та юридична робота. Однак наразі відповіді не готові.

- Навесні у Троїцькому монастирі лишалося училище регентів УПЦ МП, а у Єлецькому монастирі – монахині УПЦ, які користувалися одним з монастирських храмів. Яка ситуація наразі: чи лишаються у монастирях заповідника представники Московського патріархату?

- Готова сказати про Троїцький монастир – ті, хто там мали право перебувати, вони мали право там перебувати лише у площині чинного українського законодавства. У площині чинного законодавства, той заклад, який готує регентів, має залишити монастир. Він вже не має права там перебувати. Навчання закінчилося 3 червня й зараз триває процес вивезення матеріально-технічної бази навчального закладу з Троїцького монастиря. На сьогодні констатую, що та сторона, яка тривалий час використовувала частину Троїцького монастиря під заклад освіти, робить це (виїзд, - прим.) виважено, з розумінням. На сьогодні немає жодних конфліктів.

Можливо, вони навчені ситуацією зі Спасом і публічністю, яку набув стан собору після користувачів, можливо вони мають сумління… Але ніякого юридичного права перебувати у Троїцькому монастирі вони (представники УПЦ МП, - прим.) не мають. Вони це усвідомлюють і вивозять матеріально-технічну базу в обумовлені нами терміни.

Щодо Єлецького монастиря не готова відповісти.

- Ви казали, що одним з завдань бачите повернення духовної складової до храмів заповідника, зокрема, до Спасо-Преображенського. Чи можемо ми казати, що розглядається можливість проведення служб там, наприклад, Православною церквою України?

- Не виключено, що там будуть проводитися богослужіння – така ймовірність існує, вона обговорюється. Але передача у користування будь-якій релігійній общині на сьогодні не розглядається. Ми маємо очистити собор від попередніх користувачів.

- Щодо Троїцького монастиря: чи є перспективи його відкриття для відвідувачів?

- Так. Зараз моделюється ситуація. Це важливо з багатьох причин, хоча б тому, що там зберігаються мощі святих. Це визначний комплекс й він має бути доступним для всіх українців. Але яким чином, в які терміни та за яких умов – ми зараз це пропрацьовуємо. Конкретних термінів наразі немає.

- Переходячи від релігійних, до інших тем. На Валу, на території заповідника, знаходиться поховання, де, зокрема, поховані окупанти з загону Щорса, котрі воювали проти Української народної республіки та у 1919-му році змогли захопити Чернігів. З 2021-го року тягнеться історія з тим, аби їх звідти перенести, перепоховати. Але, так як пам’ятник над похованням занесений у реєстр, цього не можуть зробити без виключення пам’ятки з цього реєстру, що має зробити міністерство культури. Чи в курсі Ви цієї ситуації, та чи рухається вона якімось чином?

- Я ще нещодавно працюю у «Чернігові стародавньому», тому не в курсі цієї ситуації. Поки не готова давати відповідь.

- Чи будуть якісь кадрові рішення у заповіднику та чи плануєте Ви запросити у Чернігів когось, з ким працювали у Батурині?

-Колектив «Чернігова стародавнього» має величезний потенціал. Мені з ними працювати комфортно (сподіваюся, й їм зі мною). Я маю певний стиль керівництва, і він точно вирізняється динамічністю, стоїть на засадах норм чинного законодавства та взаємоповаги. Мені здається, що колектив «Чернігова стародавнього» прийняв мене. Сподіваюся, що всі хто тут працює, разом зі мною,зможуть виконати ті завдання, які стоять перед нами.

Щодо батуринського заповідника «Гетьманська столиця», ми багато з ним наразі співпрацюємо, обмінюємося досвідом. Намагаємося скоординувати роботу у багатьох питаннях. Бо ми відкриті й нам потрібний найкращий досвід.

«Гетьманська столиця» є одним з кращих національних закладів України. Тому ми користуємося досвідом колег. Чи будуть вони запрошені на роботу? Такого не розглядали. Колектив «Гетьманської столиці» – це цілісний організм. До певної міри для них було травматичним те, що я перестала бути їх керівником. Але питання цілісності колективу батуринського заповідника – надважливе. Й це питання зараз реалізує прекрасна високопрофесійна людина Тетяна Кербут, яка очолила «Гетьманську столицю».

-Знову ж, не знаю, чи Ви вже у курсі цієї ситуації: багато років говорять про проблемний туалет біля Антонієвих печер та його стан…

-Так, у курсі. Зробити диво у найкоротші терміни ми не зможемо, і в цьому році такий план собі навіть не ставимо. Але утримувати його у належному санітарному стані – це наше завдання. Нещодавно був проведений косметичний ремонт – туалет гарний, побілений, чистий. В такому стані будемо утримувати. Але наші першочергове завдання зараз інші.

-Чи планується відкриття якихось нових екскурсійних маршрутів?

-Зараз ми відкриваємо Спасо-Преображенський собор, потім – Свято-Троїцький монастир. Це і будуть екскурсійній маршрути. Тим більше Спас буде діяти як музейний об’єкт й там буде систематично представлятися унікальні пам’ятки нашої історії князівської доби, які є в єдиних екземплярах у Музейному фонді України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Заповідники «Чернігів стародавній» та «Софія Київська» клали угоду про співпрацю