У Митрополичому саду Лаври розпочали археологічні розкопки, фото

19:35, 05.06.2024
У Митрополичому саду Лаври розпочали археологічні розкопки, фото

Усі знахідки передадуть на постійне зберігання до відділу науково-фондової роботи Заповідника. (mcip.gov.ua)

Новий сезон археологічних розкопок розпочато у Митрополичому саду Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» на місці склоробної майстерні XI–XII ст. 
 
Як інформує Україна молода, про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики у середу.
 
Зазначається, що у 2023 році на території Митрополичого саду знайшли двоярусну споруду, у якій, скоріш за все, проживали майстри цього виробничого комплексу. Першими з них були візантійці, які мали власні секрети з виготовлення скла.
 
Майстерня, облаштована для оздоблення Успенського собору, спеціалізувалася на створенні смальти. З неї, зокрема, викладали дивовижні мозаїки.
 
«Це досвід та столітні напрацювання європейських майстрів. Адже Візантійська імперія, що відома також як Східна Римська імперія — це Європа та весь її досвід. Тож ми не просто говоримо про необхідність єднання з європейським простором зараз, а ми були його частиною ще тисячу років тому. Європейські майстри приїжджали сюди, працювали тут в Лаврі, що доводять ці дослідження», — зауважив кандидат історичних наук Сергій Тараненко.
 
 
Археолог вже розшукав те, що не вдалося Володимиру Богусевичу, який у 1951 році знайшов склоробний комплекс. За кілька років досліджень науковці зібрали понад 10 тисяч одиниць матеріалу. Їх вивчать разом з новими знахідками.
 
«Цього року ми поставимо крапку у вивченні цього унікального склоробного комплексу, охопивши дослідження Богусевича та наші за три роки, і будемо проводити розширений аналіз.
 
Ми робимо прочистку, промивку, беремо навіть найдрібніше скло для майбутнього вивчення, для порівняння того скла, яке було в Європі, а значить, було і в нас, бо ми мали те саме», — додав пан Тараненко.
 
 
Розкопки проводяться в межах науково-практичного семінару у співпраці з Київським  університетом імені Бориса Грінченка та КНУ імені Тараса Шевченка. Усі предмети та колекції, знайдені під час проведення робіт, передадуть на постійне зберігання до відділу науково-фондової роботи Заповідника.
 
Як повідомляла "УМ", Національні заповідники «Чернігів стародавній» та «Софія Київська» відтепер співпрацюватимуть. Угоду уклали генеральні директорки заповідників: від «Софії Київської» - Неля Куковальська та від «Чернігова стародавнього» - Наталія Реброва.