День пам’яті Андрея Шептицького: 80 років тому помер праведник-митрополит, фото
У Львові 1 листопада 1944 р. помер Андрей Шептицький, митрополит Галицький та архієпископ Львівський, предстоятель Української греко-католицької церкви. >>
Символом памʼяті про Другу світову війну з 2014 року в Україні, як і в Європі, є мак памʼяті. (Фото з відкритих джерел)
Україна вперше цьогоріч відзначає 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.
Про це повідомляє Україна молода в середу.
У минулому році Верховна Рада законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановила 8 травня як День пам’яті та перемоги – єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні. Вихідний день відтепер також буде 8 травня, коли завершиться дія воєнного стану в Україні.
Вшановувати в Україні завершення Другої світової війни 8 травня почали громадські організації на початку 2000-х. У 2014 році цей формат на урядовому рівні підтримали Український інститут національної пам’яті та Міністерство культури. У 2015 році спершу указом Президента, а потім законами про декомунізацію запровадили 8 травня як День пам’яті і примирення (святковим, але не вихідним днем). А Днем перемоги над нацизмом залишили 9 травня, адже суспільна думка тоді не була готова відмовитися від звичної дати.
У 2022 році народний депутат Володимир В’ятрович вніс законопроєкт про скасування 9 травня і встановлення 8 травня Днем пам’яті й перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та запропонував 9 травня відзначати День Європи разом з Європейським Союзом.
У 2023 році Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про встановлення 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Окрім того, він підписав указ, згідно з яким 9 травня Україна відзначатиме День Європи.
Символом памʼяті про Другу світову війну з 2014 року в Україні, як і в Європі, є мак памʼяті.
Як зазначає Інститут нацпам’яті, поступовий офіційний перехід до європейської традиції памʼятання розпочався після Революції гідності. Ця традиція полягає не тільки в зміні дати, а й у зміні фокусу – з культу зброї та перемоги на внесок різних спільнот у подолання нацизму, на окрему людину, її страждання і втрати у війні. День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам.
Варто нагадати, що українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Водночас українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.
Обидва тоталітарні режими під час окупації території України здійснювали численні злочини проти цивільного населення – Голокост, масові вбивства та депортації народів. Втрати українців у Другій світовій – близько 8 мільйонів осіб (із них п’ять мільйонів – цивільних та три мільйони військових).
Нині спадкоємицею сталінського режиму є Російська Федерація, яка привласнює перемогу над нацизмом та активно культивує міфи про Другу світову війну не лише всередині власної країни та серед держав, які колись були частиною СРСР, а й маніпулює ними в Європі та світі. Держава-агресор використовує перемогу в Другій світовій війні і свою нібито «виключну роль» в ній як індульгенцією на вчинення масових злочинів в Україні – проти військовополонених і цивільних. Кульмінацією цієї агресивної політики Російської Федерації став напад на Україну в 2014 році та злочинне повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року.
Сьогодні Президент України Володимир Зеленський повідомив, що в День пам'яті та перемоги над нацизмом росія запустила понад 50 ракет та понад 20 шахедів. Загалом ворог застосував 76 засобів повітряного нападу — 55 ракет та 21 ударний безпілотник. Знищено 39 ракет і 20 БПЛА над Україною вночі.
Як повідомляла УМ, минулоріч 8 травня президент України Володимир Зеленський підписав указ, згідно з яким 9 травня Україна тепер щорічно відзначатиме День Європи.
У Львові 1 листопада 1944 р. помер Андрей Шептицький, митрополит Галицький та архієпископ Львівський, предстоятель Української греко-католицької церкви. >>
За часів Русі княжі знаки згадуються під назвами «пятно» та «печать». Кожен князь спадкував знак свого батька та дещо змінював його зображення для відокремлення свого майна від батькового чи братів. >>
В Україні створюють документальний фільм "Грім серед ясного неба" про життя військових льотчиків. >>
Шахрайство, підробка документів, втручання у приватне життя: кримінальні провадження щодо директорки музею Л. Гасиджак та діяльність «п’ятої колони» >>
Один із екземплярів Конституції США, який надрукували 237 років тому й надіслали до Північної Кароліни для ратифікації, продали на аукціоні. >>
Дослідження історії рідного краю та життя видатних земляків — важливий аспект пізнання свого коріння, збереження національної пам’яті, розуміння національної ідентичності, усвідомлення повної картини історичних подій у країні. >>