Видатному українському релігійному та політичному діячу Августину Волошину – 150

Українському релігійному, культурному, політичному діячу, греко-католицькому священнику Августину Волошину сьогодні виповнюється 150 років.

Як інформує УМ, про це 17 березня нагадав Голова ОУН Богдан Червак у Фейсбуці.

«На жаль, в Україні мало знають про життя і діяльність Августина Волошина, Прем'єр-міністра, а згодом Президента Карпатської України. Проте саме під його керівництвом Карпато-Українська Держава стала вагомим чинником міжнародної політики, а українська національна ідея довела свою невмирущість.

Уряд Августина Волошина, як це не парадоксально сьогодні звучить, можливо єдина у минулому та нинішньому сторіччі українська за формою і змістом влада на Закарпатті.

Незважаючи на складну міжнародну ситуацію, відхід під мадярський протекторат значної частини Закарпаття і вимушене перенесення столиці з Ужгорода до Хусту, Уряду Волошина вдалося здійснити колосальний політичний і соціально-економічний прорив.

Так, було сформовано дієвий Кабінет Міністрів, який складався з чотирьох міністерств: внутрішніх справ, шкільництва і народної освіти, юстиції та комунікацій. Було сформовано Службу безпеки, Управління поліції в Хусті, відділ преси та пропаганди», - написав пан Богдан.

Уряд надавав особливого значення політичній та пропагандистській роботі, що пояснювалося як необхідністю мобілізації зусиль населення краю на розбудову Української держави, так і підривною діяльністю проти неї з боку Угорщини та Польщі, нападами терористів з цих країн та населені пункти Закарпаття, антиукраїнською пропагандою п'ятої колони серед його мешканців.

Уряд Волошина швидко переконав населення у необхідності всенародного захисту кордонів краю. На початку листопада 1937 року була утворена організація народної оборони “Карпатська Січ”, кістяк якої склали кадри ОУН. Загальна кількість вишколених січовиків становила близько 2 тисяч.

Уряд Волошина видав розпорядження про запровадження на території автономії державної української мови та увів в обіг назву “Карпатська Україна” замість принизливої “Підкарпатська Русь”.

За короткий час було запроваджено жорстку вертикаль влади. Окружні начальники отримали повноваження розпускати сільські громадські заступництва, якщо вони не лояльні до української влади. Таким чином вдалося стабілізувати соціально-економічну ситуацію, придушити саботажні акції, вирішити проблему безробіття.

Зрештою, Уряд Волошина зробив те, що мав б зробити Уряд незалежної України у 1991 році: закрив усі місцеві осередки антиукраїнських, антидержавних організацій та їхні видання, а також політичні партії, що не стояли на засадах української державності.

Курс на українізацію Закарпаття став пріоритетним напрямком роботи нового Уряду.

«Тріумфом української державності стали вибори сейму у лютому 1939 року. Їх результат був несподіваний для всіх: як для ворогів Уряду та і його прихильників. Із 92,5% населення, що взяли участь у виборах, 92,4% проголосували за список проурядової партії “Українське Національне Об'єднання”.

Сейм одразу ж проголосив утворення Карпато-Української Держави та обрав А.Волошина її президентом.

У час, коли А. Волошин став президентом “Карпатська Січ” вже вела нерівні бої з мадярськими окупантами, які з дозволу Німеччини вдерлися на українську землю. Чимало січовиків, можливо, не знали, що воюють за державу, яка нещодавно проголошена у Хусті. Однак, вони вмирали із закликом “Слава Україні!”, бо вірили, що їхня смерть недаремна, оскільки віддають життя за волю Батьківщини», - завершив розповідь Богдан Червак.

Як повідомляла УМ, «Ой, у лузі червона калина»: автору гімну УСС Степану Чарнецькому – 143.