Спасо-Преображенський собор у Чернігові відкриють для відвідувачів
Спасо-Преображенський собор у Чернігові привели до ладу після того, як його 30 років орендувала УПЦ Московського патріархату, та відкривають для відвідувачів. >>
Відтепер пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Софія Київська надійно захищена від "забудовників". (Фото: сайт МКІП)
У вимогах забудовника на “реконструкцію” готельно-офісного комплексу Прага повністю відмовив Шостий апеляційний адміністративний суд Києва. Будівля знаходиться неподалік Софіївського собору – в буферній зоні ЮНЕСКО – та загрожувала зміні візуального сприйняття архітектурного ансамблю.
Як інформує УМ, про це повідомила пресслужба МКІП на сайті відомства.
У вівторок, 5 березня, Шостий апеляційний суд скасував рішення Окружного адміністративного суду, яке підтримувало вимоги приватного акціонерного товариства “Л-Капітал”, забудовника “Праги”. Раніше забудовник просив визнати протиправною відмову на реставрацію і реконструкцію будівлі, а також вимагав дозволити проведення будівельних робіт.
“Проведення реставрації нежитлових будівель на вулицях Володимирській, 36 та Золотоворітській, 11 у запланованому вигляді призвело б до негативного впливу на візуальне сприйняття об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – компонента «Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди», але у МКІП були відсутні законні підстави для погодження такого проєкту”, – зазначили у МКІП.
Також там наголосили, що забудова могла б порушити “гармонійну історичну вісь” Золотоворітської і заважати перспективному виду на дзвіниці Софії Київської.
До розгляду справи долучили Кабінет міністрів України, а також Департамент охорони культурної спадщини КМДА.
У 2015 році Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО наклав мораторій на будівництво у буферних зонах пам’яток зі статусом всесвітньої спадщини. Це стосувалося архітектурного ансамблю Софіївського Собору, а також Києво-печерської Лаври.
Того ж року “Л-Капітал” розпочав “реконструкцію” чотириповерхової будівлі за вулицею Золотоворітська, 11 та зводив надбудову 8 поверху будинку на Володимирській, 36. ЮНЕСКО закликало уникнути цих будівельних процесів та зберегти оригінальну композицію комплексу.
У березні 2020 року ПрАТ «Л-Капітал» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до МКІП (тоді – Міністерство культури України), щоб скасувати заборону на реконструкцію комплексу “Прага”. Окружний адміністративний суд від 18 серпня 2020 року повністю задовольнив позовні вимоги компанії.
МКІП оскаржував судові рішення, пов’язані з цією справою, в апеляційному та касаційному порядку. Як зазначили у пресслужбі, попри висновки ЮНЕСКО та заборони, будівельники продовжували втілювати свій проєкт і звертались до поліції з вимогою розпочати кримінальне провадження проти МКІП.
Готель “Прага” був зведений у 1880 році за проєктом російського архітектора німецького походження архітектора Олександра-Петра-Андріана Шіле. З того часу там функціонував прибутковий будинок, готель та приватний комерційний банк.
Як писала громадська діячка Ірина Федорів, в готелі свого часу жив чеський письменник та сатирик Ярослав Гашек, який написав роман “Пригоди бравого вояка Швейка під час війни”. Також в будівлі проживав Симон Петлюра.
Як повідомляла УМ, Спілка ветеранів обурена наміром реставрувати Софію Київську за 80 млн грн.
Спасо-Преображенський собор у Чернігові привели до ладу після того, як його 30 років орендувала УПЦ Московського патріархату, та відкривають для відвідувачів. >>
Російські археологи та забудовники збудували на території античного городища новий археологічний парк та відкритий театр. Найцінніші археологічні знахідки вивезли до російських музеїв. >>
У Скарбниці Національного музею історії України за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України й Благодійного фонду BGV 5 липня 2024 року розпочне роботу виставковий проєкт «Скарби Криму. Повернення». >>
До Державного реєстру нерухомих пам’яток України включили вісім цінних археологічних об’єктів столиці. Відповідний перелік об’єктів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 року № 701. >>
Вона була дочкою теслі з Києва — і прем’єр-міністром країни. >>
Генерал-майор Валерій Суботін став натхненником документальної книжки «Кривава межа» про перші збройні атаки російських бойовиків на наші застави в Луганській та Донецькій областях >>