Людина з шовку і сталi. Пам'яті державотворця Андрія Мельника
Грудневі дні 2025-го на Дрогобиччині стали часом особливого духовного наповнення та глибокого історичного осмислення. >>
Одна з найстаріших памʼяток архітектури – Хотинська фортеця відреставрована (Фото з відкритих джерел)
На Буковині успішно завершили реставрацію Хотинської фортеці, історичного об'єкта середньовічної архітектури. Реставраційні роботи фокусувалися на відновленні мурів, які перебували в аварійному стані.
Як повідомляла Україна молода, про це повідомила Державна інспекція архітектури та містобудування України.
"Одна з найстаріших памʼяток архітектури складається із замку (цитаделі) та самої фортеці, куди входить комплекс різних історичних споруд. Останні роки комплекс потребував суттєвого ремонту для запобігання подальших вікових руйнувань. Окремі ділянки оборонних мурів були в аварійному стані. Серед основних робіт були розчищення поверхні мурувань, реставрація кладки, захист поверхні мурувань і влаштування водовідводу", – повідомили у ДІАМ.
Хотинський замок спорудили на Дністрі ще у XIII ст. на місці давньоруського городища X ст. У минулі століття вона була однією з наймогутніших оборонних фортець у Східній Європі, багато разів перебудовувалась.
Через своє стратегічне і прикордонне розташування впродовж семи століть Хотинська фортеця була військовим форпостом багатьох держав – Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Молдавського князівства, Речі Посполитої, Османської, Австро-Угорської та Російської імперій.

У 1621 році під Хотином польське, литовське і козацьке військо під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного розгромило 160-тисячну армію турецького султана Османа ІІ. Ця перемога осбабила Османську імперію і зупинила її загарбницькі плани проти Речі Посполитої.
Вдруге турецьке військо там розгромили 1673 року під проводом майбутнього короля Речі Посполитої, а тоді – коронного гетьмана Яна Собеського.
У XX ст. Хотинська фортеця стала одним із найпопулярніших в Україні туристичних об'єктів і належить до семи чудес України.
Як повідомляла УМ, спілка ветеранів війни обурена тим фактом, що Національний заповідник «Софія Київська» оголосив тендер на реставрацію покрівлі, конструктивних систем, а також на позолоту куполів на загальну суму майже 80 млн грн.
Грудневі дні 2025-го на Дрогобиччині стали часом особливого духовного наповнення та глибокого історичного осмислення. >>
Принаймні половина населення сучасної України по материнській лінії веде свій родовід від трипільців, каже професор, доктор історичних наук, археолог Михайло Відейко. >>
«Коли мечами злоба небо крає І крушить твою вроду вікову, Я тоді з твоїм ім’ям вмираю І в твоєму імені живу!» — такі рядки у 1962 р. присвятив Україні геніальний Василь Симоненко. >>
Оприлюднено спільне комюніке Міністерства культури України та міністерства культури і національної спадщини Польщі щодо результатів діяльності українсько-польської робочої групи у справах гідних поховань у 2025 році. >>
Українці Хорватії звернулися із запитом щодо моєї оцінки книги Сергія Плохія «Брама Європи», яку вони побачили в перекладі з англійської на державну мову їхньої країни. >>
У присутності лідерів двох держав представники інститутів нацпам’яті обговорили питання історичної пам’яті. Тобто перейшли до конкретних речей. >>