Чутлива тема: у Варшаві Сибіга домовлявся про ексгумацію жертв Волинської трагедії
Технічні кроки для розв’язання проблеми ексгумації загиблих під час Волинської трагедії обговорили Україна і Польща. >>
До кінця літа дослідники з Галича планують увійти у приміщення, щоб його обстежити (facebook.com/voliynyk1)
У Галичі під час розкопок у національному заповіднику «Давній Галич» археологи натрапили на підземелля в’їзної брами княжого замку.
Як інформує Україна молода, про це повідомив директор національного заповідника "Давній Галич" Володимир Олійник.
За допомогою відеокамери археологи змогли оглянути вежу всередині і показали склепіння.
До кінця літа дослідники спробують потрапити у віднайдене приміщення фізично, щоб ретельніше його обстежити.
"Потрапили в цокольний поверх в'їзної вежі Галицького замку, де ніхто не був 300 років.
Поки з допомогою відеокамери", – написав генеральний директор національного заповідника "Давній Галич" Володимир Олійник і опублікував відео.
Торік археологи натрапили на стіну, розчистили її і виявили в'їзну вежу Галицького замку розміром 16 на 23 м. В кінці археологічного сезону там виявили вентиляційний канал глибиною 6 м.
"Цього року, вже в новому археологічному сезоні, ми помістили камеру в цей вентиляційний канал і побачили там величезне приміщення. На думку дослідника Юрія Лукомського, цей рівень, що ми розчистили, це був перший поверх. Над ним був другий поверх, а вентиляційний канал це нульовий поверх, під ним ще є підвал. Тобто два поверхи вверх, два вниз", – розповів директор заповідника.
Володимир Олійник зазначає, що вежа датується XVI ст. Це встановили за цеглою на склепінні.
"Замок почали будувати в XIV ст., але віднайдена вежа – з XVI ст. Тоді зруйнувався Успенський собор, і матеріал, найвірогідніше, брали з нього. Коли нападали турки, замок підірвали і стіна впала на вхід. Тому в неї не заходили 300 років", – пояснює директор заповідника.
Галицький замок XIV ст., який частково зберігся на горі біля річки Дністер, раніше був фортифікаційною спорудою. У місті також збереглися фундаменти Успенського собору (1157), поруч у с. Шевченкове є храм святого Пантелеймона (1194). Галич – давнє місто, центр Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівства.
Як повідомляла УМ, поблизу всесвітньовідомого Стоунхенджа, що у Великобританії археологи розкопали кладовище курганів бронзової доби. Вік знахідки становить близько 4,4 тисячі років. Вона розташована приблизно за 16 км від Стоунхенджа.
Технічні кроки для розв’язання проблеми ексгумації загиблих під час Волинської трагедії обговорили Україна і Польща. >>
Ушанування Божої Матері як покровительки українського війська має давні традиції. >>
Розкопки унікального для Східної Європи об’єкту — залишків майстерні з виготовлення смальти (з неї робили мозаїки) для Успенського собору лаври, завершилися в Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра». Ця майстерня була побудована майже 1000 років тому. >>
Жахливий вересень 1941 року. На зміну окупантам московії в столицю України ввійшли окупанти з гітлерівської Німеччини. >>
У рамках офіційного візиту Міністра культури та стратегічних комунікацій України Миколи Точицького до США, 23 вересня, американська сторона передала культурні цінності, викрадені росією, які походять з тимчасово окупованих територій України. >>
Цій скульптурі майже 1000 років і вона опинилась під загрозою знищення російськими окупантами. Евакуація супроводжувалась вибухами КАБів. >>