Молебень за упокій гетьмана Івана Мазепи відбувся вперше в історії Києво-Печерської лаври в день Всіх святих у неділю, 11 червня.
Панахиду відправлено у Всіхсвятській церкві Лаври, меценатом і ктитором якої був гетьман Мазепа. Молебень відбувся з нагоди 325-річчя освячення храму.
Як інформує Україна молода, пряму трансляцію панахиди вели низка українських телеканалів.
Про історичну подію повідомили міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко та священик ПЦУ Георгій Коваленко.
«Історичний день. Вперше в історії Києво-Печерської лаври відправлено панахиду за її меценатом і ктитором — гетьманом Іваном Мазепою, якого за небажання коритися московії ще за життя було піддано анафемі російською імперською церквою.
Саме в цей день, 325 років тому, на День пам’яті всіх святих, була освячена однойменна церква Києво-Печерської лаври, збудована коштом Мазепи», - написав пан Ткаченко.
За його словами, у програмі державного будівництва Мазепа приділив надзвичайну увагу розвиткові Лаври та взагалі Печерського містечка як церковного, культурно-мистецького, освітнього осередку.
«Церква Всіх святих завжди чітко пов’язувалася у свідомості українців з іменем великого гетьмана. «Мазепиною церквою» називалася навіть у путівниках імперських часів. За ініціативи Міністерство культури та інформаційної політики України та за підтримки Офісу ЮНЕСКО в Україні ми розпочинаємо реставраційні роботи у церкві Всіх святих, аби зберегти безцінний внесок гетьмана в історію українського народу», - додав міністр.
Він вважає цілком логічним створення на базі Заповідника Музейного центру «Гетьман Іван Мазепа та його доба». Місцем для такого музею обрано Онуфріївську вежу, також збудовану коштом гетьмана.
«Ми розпочали роботи над нею в межах програми «Велика реставрація» ще до війни. Наразі залишилось їх завершити та створити музей.
Як і обіцяли, Лавра стає українською. Тепер в її стінах будуть звучати молебни за видатних діячів української історії», - підкреслив пан Ткаченко.
Отець Георгій Коваленко нагадав, що церква Всіх Святих побудована у 1698 році. А у 1708 році на гетьмана Мазепу російська церква наклала анафему. Утім, окрім неї, церковне прокляття не визнав ніхто.
«Мазепу відспівували священники Константинопольської церкви в Бендерах (Молдова - ред.), де його і поховали. Українці молилися за Мазепу на початку 20 ст. Зокрема, на Софійській площі відбувалося вшанування пам'яті гетьмана. Українці в тодішній Польщі - у Польській православній церкві - у 1933 році також правили панахиду. Помини Мазепи відбувалися й до Незалежності України - одразу коли відродилася Українська автокефальна православна церква, і далі, під час Незалежності», - розповів священик.
Отець Коваленко вважає, що тепер духовну і історичну справедливість відновлено.
«Також сьогодні зі сховищ на декілька годин було винесено деякі реліквії Лаври, подаровані їй Мазепою, і оригінал гравюри, на якій є прижиттєвий портрет гетьмана. І це лише початок добрих новин з Української Лаври», - зазначив священик ПЦУ.
Виконувач обов'язків намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври архимандрит Авраамій підкреслив, що молебень за Мазепу є історичною для Лаври подією.
«Завдяки тому, що відновлюється історична справедливість у стінах Свято-Успенської Києво-Печерської лаври з благословіння нашого предстоятеля, Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, звучатиме молитва за упокій душі ктитора - гетьмана Івана Мазепи. Це започаткує традицію, коли у повсякденних лаврських молитвах звучатимуть імена ктиторів, котрі вклалися в розбудову Лаври», - сказав він.
Як повідомляла «УМ», раніше анонсувалося, що окрім духовенства, урядовців, науковців та почесних гостей, в молебні за гетьмана Мазепу візьме участь професорка, Liason Officer Офісу ЮНЕСКО в Києві К’яра Децци Бардескі.
ДОВІДКА «УМ»
Іван Мазепа (1639 - 1709) - український гетьман, меценат. Він фінансував церковне та цивільне будівництво в Києві, Чернігові, Батурині, Переяславі, Глухові.
Його коштом збудовані Києво-Могилянська академія, Миколаївський собор і Трапезна церква Пустинно-Микільського монастиря в Києві, Братська Богоявленська церква на Подолі, дзвіниця Софійського собору, Онуфріївська вежа — церква Києво-Печерської лаври, Чернігівський колегіум, Воскресенська церква в Батурині, Трапезна церква Мгарського монастиря в Лубнах, церква Святителя Іоанна Хрестителя в Рильську тощо.
Мазепа дарував церквам дорогоцінні речі, зокрема Пересопницьке Євангеліє, на якому тепер складає присягу Президент України.
Мазепа прагнув розширити автономію Гетьманщини. Під час Північної війни він уклав угоду зі шведським королем Карлом ХІІ, за якою Швеція мала забезпечити звільнення України з-під влади Москви за допомогу українців у війні проти московитів. Після поразки в Полтавській битві у червні 1709 р. Мазепа відступив у Бендери, де помер у ніч проти 22 вересня того ж року.