Терор і жорстокість є ментальністю московії. Приклади з історії України
Війна московії проти українського народу триває, відколи існує український народ і його сусід — народ дикої московії. >>
Під час дерусифікації топонімів у Києві виникло дві вулиці Павла Скоропадського. (Архівне фото)
Петицію щодо недопущення перейменування вулиці Павла Скоропадського на вулицю Олександра Омельченка створили кияни.
Як інформує УМ, відповідний документ підписали вже майже шість тисяч столичних містян.
У січні 74% киян проголосували в "Києві Цифровому" проти перейменування вулиці на честь Омельченка. Проте 24 травня міський голова Віталій Кличко зареєстрував проєкт рішення Київради про перейменування вулиці Павла Скоропадського у Печерському районі Києва.
Мер столиці пояснює необхідність такого рішення тим, що під час дерусифікації топонімів у Києві виникло дві вулиці Павла Скоропадського. Таку назву отримала не лише вулиця Льва Толстого, але й розташований по інший бік площі Українських героїв (колишня Льва Толстого — Ред.) безіменний раніше проїзд між Великою Васильківською та Басейною. Саме його Кличко й пропонує назвати на честь Омельченка.

У пояснювальній записці зазначається, що Омельченка варто вшанувати таким чином, адже він був мером Києва з 1999 по 2006 рік, має відзнаки Герой України та Заслужений будівельник.
Дещо раніше Ірма Вітовська запропонувала перейменувати вулицю на Дарниці на честь загиблого військового.
Як повідомляла УМ, петиція про звільнення міністра культури Олександра Ткаченка набрала голоси.
Війна московії проти українського народу триває, відколи існує український народ і його сусід — народ дикої московії. >>
19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>
Український інститут національної пам'яті (УІНП) впродовж 2025 року реабілітував 560 осіб, які були репресовані комуністичним режимом. >>
У Харкові навесні 1934-го чекісти заарештували Степана Ярославенка. В на той час 41-шу річницю педагог втратив професорську посаду в інституті, а згодом опинився на Соловках — у тюрмі ГУГБ НКВД (я свідомо не перекладаю абревіатури репресивних органів, запроваджених окупаційним московським режимом). >>
У Берлінському бункері історій 24 лютого в четверту річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну відкриють «Музей України». >>
Кабмін вилучив із Державного реєстру нерухомих пам'яток України "Пам'ятне місце, де відбувалася Переяславська рада", розташоване у місті Переяслав на Київщині >>