День пам’яті Героїв Небесної Сотні вшановують на державному рівні в Україні 20 лютого, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013–2014 років.
Пам'ятний день встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні.
Втім, день 18 лютого також є річницею непростих подій Революції Гідності.
Про це нагадує Україна молода з посиланням на Український інститут національної пам’яті в п’ятницю, 18 лютого.
Адже цього дня розгорнулися активні сутички учасників революції із силовиками. Загалом у результаті боїв 18 лютого загинули та отримали смертельні поранення 29 осіб, іще близько 500 протестувальників було поранено.
Пресслужба Міністерства охорони здоров’я заявила, що того дня до лікарень звернулися приблизно 200 осіб.
«Національний музей Революції Гідності підготував соціальну рекламу «Портрети Героїв Небесної Сотні». Сітілайти та бігборди з цими зображеннями ви можете побачити у своєму місті. Публікуємо портрети Героїв, які загинули під час сутичок 18 лютого», - йдеться у повідомленні УІНП.
Усі інші пам’ятні ілюстрації можна завантажити за посиланням.
Водночас, саме 20 лютого 2014 року в середмісті Києва загинуло найбільше людей – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року за демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.
У 2022 році пам'ятні події проходять з 16 по 28 лютого. Основним організатором є Національний музей Революції Гідності. Кампанія проходить під усталеним гаслом «Небесній Сотні вдячні за свободу!».
Крім офіційних державних заходів та пам'ятних, зокрема мистецьких, подій, Національний музей Революції Гідності продовжив відеопроєкт «Характери гідності».
Відеопроєкт «Характери гідності» уперше був представлений у 2019 році й зараз налічує кілька десятків відео. Це короткі історії про дитинство, вчинки, стосунки з близькими, мрії та прагнення Героїв Небесної Сотні. Розповіді найближчих родичів покликані нагадати нам про ціну свободи та відповідальність за її збереження.
Соціальна кампанія цьогоріч містить відеоролик та вуличну рекламу двох типів. Загальну візуалізацію створив ілюстратор Олександр Ком'яхов.
Також музей розробив окрему серію «Портрети героїв», в межах якої у регіонах на вуличних носіях розміщуватимуться портрети і життєві гасла саме тих героїв Небесної Сотні, які народилися чи жили в кожному конкретному регіоні.
Як повідомляла "УМ", цього року вперше по всій Україні державні вшанування Героїв Небесної Сотні пройдуть за єдиним церемоніалом, розробленим, зокрема, за участі Українського інституту національної пам'яті.
Нагадаємо, 17 лютого 2021 року Верховна Рада України визнала Революцію Гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи. Того ж дня Кабінет Міністрів України затвердив план заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на 2021—2025 роки.
Серед іншого уряд передбачив забезпечення проєктування, будівництва та функціонування Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності.
Політики, науковці та експерти попередньо вважають, що саме у Києві має бути створено Пантеон видатних українців, які спочили за кордоном. Героїв минулого (наразі у списку близько 200 прізвищ) планують перепоховати в одному місці. >>
«Мова про перепоховання на території України видатних українців, які спочили за кордоном. Справа непроста, тому що вони розкидані по всьому світу. Маємо розпочинати якомога швидше, адже повернення історичної пам’яті – це дуже важлива справа», – зазначив Буданов. >>
Саме 28 березня 2022 року — чотири роки тому було офіційно оголошено про звільнення міста Ірпінь поблизу столиці. Це день однієї з найбільших перемог в рамках битви за Київ >>
Члени експедиції обстежили територію, де за усними свідченнями мало знаходитись масове поховання, на місці якого встановлено хрест і таблиця зі списком. Втім, масового поховання жертв подій травня 1943 року не виявлено. >>
У Рівненської області в селі Угли Сарненської міської громади розпочалися пошукові роботи на місці ймовірного поховання мешканців села — українців і поляків, які загинули під час подій Другої світової війни. >>
Легендарна зв’язкова УПА Віра Андрейко на псевдо «Лисиця», яка попри тортури НКВС не видала жодного з побратимів, померла у місті Мостиська Львівської області у віці 99 років. За місяць, 15 квітня їй мало б виповнитися 100 років. >>