Експонат Полтавського музею важкої бомбардувальної авіації, а саме пам'ятник військовому діячу Російської імперії Олександру Суворову демонтували в п'ятницю, 4 лютого.
Як повідомляє "Україна молода", про це розповів регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар в ефірі передачі «Розмова в студії» полтавського телеканалу «Місто+» та згодом на своїй сторінці у Facebook.
За його словами, спочатку монумент стояв у дворі Київського військового ліцею імені Івана Богуна, проте з ініціативи керівництва навчального закладу його було прибрано.
Після цього пам’ятник Суворову перемістили в якості експонату до Полтавського музею важкої бомбардувальної авіації, який є філією Національного військово-історичного музею.
У свою чергу, директор УІНП Антон Дробович направив туди листа, в якому закликав демонтувати монумент, оскільки він «не є пам’яткою історії, мистецтва, культури, архітектури, містобудування, науки та техніки».
«Його було виготовлено у 1974 році скульптором-аматором, а тому питання його художньої цінності відкрите. Зазначений пам’ятник був одним з елементів радянської наочної агітації та пропаганди, яка втратила своє значення після здобуття Україною Незалежності. Отже, доцільність музеєфікації та експонування цієї пам’ятки може розглядатися у контексті монументальної пропаганди епохи СРСР», — пояснив пан Дробович у листі.
У свою чергу керівництво музею пішло на зустріч та демонтувало спірний експонат.
«Констатую конструктивний підхід дирекції музею. Непорозуміння, помилку виправлено. Полтава виявилася негостинною до ката українського та польського народів. Десь менше, ніж півроку простояв», — написав Олег Пустовгар у Facebook.
Люди в коментарях під постом цілком підтримують дії музею та стають на їх захист перед противниками декомунізації: "Респект, дякуємо!", "Супер! Очищаймо Україну", "Оте нашарування бруду і брехні уже стало порохом і злітає з тіла України".
Як раніше повідомляла "УМ", на Полтавщині знесли радянські пам'ятники: в Лубнах розбили погруддя більшовицькому комдиву Чапаєву, в Лохвиці зняли пам'ятник комсомольцям, а у Хоролі намагалися знести пам'ятник радянському генералу Івану Третяку.
У Харкові навесні 1934-го чекісти заарештували Степана Ярославенка. В на той час 41-шу річницю педагог втратив професорську посаду в інституті, а згодом опинився на Соловках — у тюрмі ГУГБ НКВД (я свідомо не перекладаю абревіатури репресивних органів, запроваджених окупаційним московським режимом). >>
Кабмін вилучив із Державного реєстру нерухомих пам'яток України "Пам'ятне місце, де відбувалася Переяславська рада", розташоване у місті Переяслав на Київщині >>
Чотири роки тому ти посунув підпорядковану тобі орду на територію «нацистської України» (тут і далі наводимо твою «речуху»), аби повернути її в лоно «матінки росії» і відновити тим самим «історичну справедливість». >>
Всі три геноциди української нації у ХХ столітті були штучними. Особливо страшним був другий з них, який сучасний світ ідентифікує як Голодомор 1932-1933 рр. >>
Упродовж кількох років повномасштабної російсько-української війни було надруковано документальні збірки серії видань «Спадок Гетьманщини» про міста Конотоп і Батурин за матеріалами Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років. >>
Минув ще один рік спротиву московським окупантам. Для мирного населення період сучасної російсько-української війни сповнений стражданнями, втратами рідних домівок, вимушеним переселенням. >>