Експонат Полтавського музею важкої бомбардувальної авіації, а саме пам'ятник військовому діячу Російської імперії Олександру Суворову демонтували в п'ятницю, 4 лютого.
Як повідомляє "Україна молода", про це розповів регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар в ефірі передачі «Розмова в студії» полтавського телеканалу «Місто+» та згодом на своїй сторінці у Facebook.
За його словами, спочатку монумент стояв у дворі Київського військового ліцею імені Івана Богуна, проте з ініціативи керівництва навчального закладу його було прибрано.
Після цього пам’ятник Суворову перемістили в якості експонату до Полтавського музею важкої бомбардувальної авіації, який є філією Національного військово-історичного музею.
У свою чергу, директор УІНП Антон Дробович направив туди листа, в якому закликав демонтувати монумент, оскільки він «не є пам’яткою історії, мистецтва, культури, архітектури, містобудування, науки та техніки».
«Його було виготовлено у 1974 році скульптором-аматором, а тому питання його художньої цінності відкрите. Зазначений пам’ятник був одним з елементів радянської наочної агітації та пропаганди, яка втратила своє значення після здобуття Україною Незалежності. Отже, доцільність музеєфікації та експонування цієї пам’ятки може розглядатися у контексті монументальної пропаганди епохи СРСР», — пояснив пан Дробович у листі.
У свою чергу керівництво музею пішло на зустріч та демонтувало спірний експонат.
«Констатую конструктивний підхід дирекції музею. Непорозуміння, помилку виправлено. Полтава виявилася негостинною до ката українського та польського народів. Десь менше, ніж півроку простояв», — написав Олег Пустовгар у Facebook.
Люди в коментарях під постом цілком підтримують дії музею та стають на їх захист перед противниками декомунізації: "Респект, дякуємо!", "Супер! Очищаймо Україну", "Оте нашарування бруду і брехні уже стало порохом і злітає з тіла України".
Як раніше повідомляла "УМ", на Полтавщині знесли радянські пам'ятники: в Лубнах розбили погруддя більшовицькому комдиву Чапаєву, в Лохвиці зняли пам'ятник комсомольцям, а у Хоролі намагалися знести пам'ятник радянському генералу Івану Третяку.
Упродовж кількох років повномасштабної російсько-української війни було надруковано документальні збірки серії видань «Спадок Гетьманщини» про міста Конотоп і Батурин за матеріалами Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років. >>
Минув ще один рік спротиву московським окупантам. Для мирного населення період сучасної російсько-української війни сповнений стражданнями, втратами рідних домівок, вимушеним переселенням. >>
Від автора
Восени 1964 року в СРСР сталася неординарна подія: жовтневий пленум ЦК КПРС, на якому найвідданіші й найвірніші соратники Микити Хрущова усунули його з найвищих посад — першого секретаря ЦК КПРС та голови Ради міністрів СРСР. >>
Волинські археологи представили неабиякий результат масштабних досліджень, проведених в історичному урочищі «Апостольщина» в межах території Окольного міста княжого Володимира. >>
У Новосибірську 4 січня 1938 року розстріляли 61-річного українського історика, професора мистецтвознавства, фахівця з рунічного письма всесвітнього рівня Миколу Омеляновича Макаренка. >>