У Києві відкрили виставку «Скарби Криму. Повернення», фото
За її експонати – «скіфське золото» – Україна боролася з росією майже 10 років. Для відвідувачів виставка запрацює вже завтра, 5 липня. >>
Меморіальну дошку Юрію Шевельову вдалося відновити лише за 8 років зусиллями небайдужих українців. (facebook.com/uinp.gov.ua)
Громадські активісти швидко відмили від фарби і яєць сплюндровану вандалами меморіальну дошку видатному українському вченому-мовознавцю Юрію Шевельову в Харкові у четвер.
Меморіальна дошка науковцю не вперше страждає від українофобів: після попередніх ушкоджень її відновили і урочисто відкрили на стіні відомого у Харкові будинку "Саламандра" з нагоди Дня Соборності, 22 січня.
Втім, вже за п’ять днів, 27 січня вранці, перехожі помітили, що дошку Шевельову закидали яйцями, а на стіні намалювали червоною фарбою перекреслену свастику.
Як інформує Україна молода, про це повідомили харків’яни Галина Грішина і Володимир Скорик, який є одним із меценатів відновлення дошки.
Обурена актом вандалізму пані Грішина опублікувала фото меморіальної дошки після вандалів і написала пост. Щоправда потім прибрала його з Facebook. Тим самим вона відреагувала на заклик пана Скорика не популяризувати діяльність «ватників».
На місце одразу прибули правоохоронці. «Поліція зараз була на місці події, СБУ теж уже займається… Не 2013 рік на дворі, слава Богу», — написав Володимир Скорик у четвер.
А сліди діяльності вандалів прибрали того ж дня. Скорик висловив упевненість, що дії вандалів спрямовані на «підняття ватного духу та деморалізацію патріотичного суспільства».
«Для цього вони це і роблять. Якщо ніхто не буде звертати уваги і хайпувати, якщо відразу все прибирати, то й ваті стане нецікаво це робити», — резюмував меценат.
Як інформує Український інститут національної пам'яті, меморіальну дошку видатному українському вченому-мовознавцю, а також культурному та науковому діячеві Юрію Шевельову було відновлено і встановлено на фасаді будинку "Саламандра" (вулиця Сумська 17), де з 1915 до 1943 року проживав український науковець.
Нагадаємо, що першу меморіальну дошку у Харкові встановили у 2013 році, однак Харківська міськрада вирішила її демонтувати, назвавши причиною - співпрацю Шевельова з окупаційним нацистським режимом. Співпраця науковця обмежувалась виключно тим, що протягом 1941-1943 років Юрій Шевельов опублікував низку статей на культурологічну та літературознавчу тематику у місцевому виданні "Нова Україна".
Щоправда, замість цивілізованого демонтажу у 2013 році, відбулося варварське знищення дошки кувалдами. Тоді демонтаж викликав хвилю обурення збоку наукових та громадських організацій. Знищення дошки Шевельову тоді публічно підтримав мер Харкова Геннадій Кернес, нині покійний.
Гроші на її встановлення збирали місцеві жителі. Харків'яни також отримали дозвіл на це у мерії, але міська рада в останній момент вирішила скасувати своє ж рішення.
Громадськість вирішила судитися з мерією Харкова та виграла справу. Втім, відновити таблицю вдалося лише за 8 років, знову зусиллями небайдужих українців.
ДОВІДКА «УМ»
Юрій Шевельов - мовознавець та літературознавець українського зарубіжжя. Автор 17 книг, зокрема фундаментальних праць «Нарис сучасної української мови» (1951), «Передісторія слов’янської мови: історична фонологія загальнослов’янської мови» (1965), «Історична фонологія української мови» (1979).
В останній роботі довів, що після розпаду праслов’янської мови у VІ столітті на теренах східного слов’янства сформувались п’ять діалектних зон – києво-полоцька, галицько-подільська, полоцько-смоленська, новгород-тверська, муромо-рязанська, з яких у ХІ столітті й постали українська, білоруська та російська мови. Чим завдав потужного удару по теорії походження слов’янських мов Олексія Шахматова з його «загальноруською єдністю» та «загальноруською прамовою».
За її експонати – «скіфське золото» – Україна боролася з росією майже 10 років. Для відвідувачів виставка запрацює вже завтра, 5 липня. >>
Вагома постать у нашій історії, суперечки навколо якої не вщухають і нині, — Дмитро Донцов (1883–1973). >>
Міністерство у справах ветеранів прискорить темпи початку поховання українських воїнів на Національному військовому меморіальному кладовищі у селі Гатне під Києвом. >>
Цікавий факт, на який мало хто звертав увагу. Відновлено було «Українську Державу», не Українську Народну Республіку, не просто відновлено незалежність України, а саме «Української Держави» - саме таку назву мала Україна в часи гетьманування Павла Скоропадського 1918 року. >>
Національне військове меморіальне кладовище отримало позитивний висновок від ДП «Укрдержбудекспертиза» щодо розгляду проектної документації на будівництво першої черги в селі Гатне під Києвом. >>
Спасо-Преображенський собор у Чернігові привели до ладу після того, як його 30 років орендувала УПЦ Московського патріархату, та відкривають для відвідувачів. >>