Місце проведення Переяславської ради позбавили статусу пам’ятки нацзначення - КМУ
Кабмін вилучив із Державного реєстру нерухомих пам'яток України "Пам'ятне місце, де відбувалася Переяславська рада", розташоване у місті Переяслав на Київщині >>
Меморіальну дошку Юрію Шевельову вдалося відновити лише за 8 років зусиллями небайдужих українців. (facebook.com/uinp.gov.ua)
Громадські активісти швидко відмили від фарби і яєць сплюндровану вандалами меморіальну дошку видатному українському вченому-мовознавцю Юрію Шевельову в Харкові у четвер.
Меморіальна дошка науковцю не вперше страждає від українофобів: після попередніх ушкоджень її відновили і урочисто відкрили на стіні відомого у Харкові будинку "Саламандра" з нагоди Дня Соборності, 22 січня.
Втім, вже за п’ять днів, 27 січня вранці, перехожі помітили, що дошку Шевельову закидали яйцями, а на стіні намалювали червоною фарбою перекреслену свастику.
Як інформує Україна молода, про це повідомили харків’яни Галина Грішина і Володимир Скорик, який є одним із меценатів відновлення дошки.
Обурена актом вандалізму пані Грішина опублікувала фото меморіальної дошки після вандалів і написала пост. Щоправда потім прибрала його з Facebook. Тим самим вона відреагувала на заклик пана Скорика не популяризувати діяльність «ватників».

На місце одразу прибули правоохоронці. «Поліція зараз була на місці події, СБУ теж уже займається… Не 2013 рік на дворі, слава Богу», — написав Володимир Скорик у четвер.
А сліди діяльності вандалів прибрали того ж дня. Скорик висловив упевненість, що дії вандалів спрямовані на «підняття ватного духу та деморалізацію патріотичного суспільства».
«Для цього вони це і роблять. Якщо ніхто не буде звертати уваги і хайпувати, якщо відразу все прибирати, то й ваті стане нецікаво це робити», — резюмував меценат.

Як інформує Український інститут національної пам'яті, меморіальну дошку видатному українському вченому-мовознавцю, а також культурному та науковому діячеві Юрію Шевельову було відновлено і встановлено на фасаді будинку "Саламандра" (вулиця Сумська 17), де з 1915 до 1943 року проживав український науковець.
Нагадаємо, що першу меморіальну дошку у Харкові встановили у 2013 році, однак Харківська міськрада вирішила її демонтувати, назвавши причиною - співпрацю Шевельова з окупаційним нацистським режимом. Співпраця науковця обмежувалась виключно тим, що протягом 1941-1943 років Юрій Шевельов опублікував низку статей на культурологічну та літературознавчу тематику у місцевому виданні "Нова Україна".
Щоправда, замість цивілізованого демонтажу у 2013 році, відбулося варварське знищення дошки кувалдами. Тоді демонтаж викликав хвилю обурення збоку наукових та громадських організацій. Знищення дошки Шевельову тоді публічно підтримав мер Харкова Геннадій Кернес, нині покійний.
Гроші на її встановлення збирали місцеві жителі. Харків'яни також отримали дозвіл на це у мерії, але міська рада в останній момент вирішила скасувати своє ж рішення.
Громадськість вирішила судитися з мерією Харкова та виграла справу. Втім, відновити таблицю вдалося лише за 8 років, знову зусиллями небайдужих українців.
ДОВІДКА «УМ»
Юрій Шевельов - мовознавець та літературознавець українського зарубіжжя. Автор 17 книг, зокрема фундаментальних праць «Нарис сучасної української мови» (1951), «Передісторія слов’янської мови: історична фонологія загальнослов’янської мови» (1965), «Історична фонологія української мови» (1979).
В останній роботі довів, що після розпаду праслов’янської мови у VІ столітті на теренах східного слов’янства сформувались п’ять діалектних зон – києво-полоцька, галицько-подільська, полоцько-смоленська, новгород-тверська, муромо-рязанська, з яких у ХІ столітті й постали українська, білоруська та російська мови. Чим завдав потужного удару по теорії походження слов’янських мов Олексія Шахматова з його «загальноруською єдністю» та «загальноруською прамовою».
Кабмін вилучив із Державного реєстру нерухомих пам'яток України "Пам'ятне місце, де відбувалася Переяславська рада", розташоване у місті Переяслав на Київщині >>
Чотири роки тому ти посунув підпорядковану тобі орду на територію «нацистської України» (тут і далі наводимо твою «речуху»), аби повернути її в лоно «матінки росії» і відновити тим самим «історичну справедливість». >>
Всі три геноциди української нації у ХХ столітті були штучними. Особливо страшним був другий з них, який сучасний світ ідентифікує як Голодомор 1932-1933 рр. >>
Упродовж кількох років повномасштабної російсько-української війни було надруковано документальні збірки серії видань «Спадок Гетьманщини» про міста Конотоп і Батурин за матеріалами Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років. >>
Минув ще один рік спротиву московським окупантам. Для мирного населення період сучасної російсько-української війни сповнений стражданнями, втратами рідних домівок, вимушеним переселенням. >>
У Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні презентували виставковий проєкт «Крізь морок. Світло памʼяті», створений командою Skeiron. >>