У Києві перейменували 12 вулиць на честь українських героїв

Київрада встановила назви чотирьом безіменним топонімічним об’єктам (дві площі, сквер і вулиця) та перейменувала 12 вулиць і провулків під час засідання у четвер.

Як повідомляє Україна молода, про це інформують КМДА і заступники міського голови.

Зокрема, перейменовано 12 вулиць та провулків, та встановлено назви 2 площам, скверу та вулиці. Про це повідомили у Департаменті суспільних комунікацій КМДА.

«На сьомому році українсько-російської війни на карті Києва досі існують абсолютні рудименти — вулиці, назви яких пропагують агресивний радянсько-російський наратив.

На щастя, проукраїнські сили в Київраді сьогодні виявили свою політичну волю, об'єдналися і таки проголосували за перейменування 12 вулиць у столиці, а також встановили назви для 2 площ, скверу та вулиці», - написав у соцмережах заступник голови КМДА, голова фракції «ЄС» у Київраді Володимир Прокопів.

Тоді як заступник мера, секретар Київради Володимир Бондаренко вважає, що необхідно пам’ятати українських героїв та відновити історичну справедливість.

На його думку, неприпустимо, що на сьомому році російсько-української війни на території столиці України є ще вулиці, які несуть радянсько-російський наратив.

«Як жити вдові або матері Героя, який загинув на Донбасі від рук російських найманців, колаборантів, на вулиці Московській у Києві. Водночас наскільки потрібна нам із вами вулиця Кузнєцова, який через теракти ліквідовував бійців УПА. Та який наратив несе вулиця Костюка, радянського партійного діяча.

А також який наратив несе вулиця Павленка, який у 1930-1933-х роках був одним із організаторів колективізації, яка мала наслідком Голодомор. Необхідно перейменувати вулиці та інші об’єкти, адже ми з вами маємо увіковічнювати загиблих українських героїв, а не жорстоких катів», – цитують слова заступника мера у КМДА.

Пан Бондаренко додав, що до становлення української історії та Києва також не має жодного стосунку грузинський революціонер Цулукідзе, який жодного разу в Києві не був, Заломов – більшовик, який у 1905 році втік із Сибіру до Києва, Курнатовський, який жодного разу у Києві не був.

«Київська міська рада накопичила низку проєктів рішень щодо найменування та перейменування ще з 2016 року. Це не популістські рішення, а політика державотворення – відродження самобутності Української держави», – наголосив заступник Кличка.

Відповідні громадські обговорення щодо цих змін попередньо відбулись на єдиному вебпорталі територіальної громади Києва у спеціальній рубриці «Е-місто», де кожен користувач мав змогу ознайомитись із запропонованим проєктом рішення, висловити свої пропозиції, зауваження, оприлюднити власну редакцію проєкту, нагадують у КМДА. 

Зокрема, перейменовано у Святошинському районі:

– вулицю Миколи Кузнєцова на вулицю Олеся Бабія (на честь українського письменника, поета і літературознавця);

– вулицю Костюка на вулицю Професора Ейхельмана (видатного науковця, громадського та політичного діяча, вченого-правознавця);

– вулицю Павленка на вулицю Христини Сушко (видатної діячки та військового медика, поручника Армії УНР, однієї з найвідоміших учасниць Визвольних змагань 1917-1921 років);

– провулок Павленка на провулок Мовчунівський (повернення історичної назви).

У Солом’янському районі:

– вулицю Народного ополчення на вулицю Святослава Хороброго (для вшанування пам’яті правителя Київської Русі з династії Рюриковичів, Великого князя Київського);

– вулицю Молодогвардійську на вулицю Володимира Сікевича (видатного військового і політичного діяча, генерала-хорунжого армії УНР, полковника генерального штабу та генерал-майора царської армії, посла УНР в Угорщині);

– вулицю Петра Заломова на вулицю Феофіла Яновського (видатного лікаря-терапевта, дійсного члена Всеукраїнської академії наук).

– вулицю Московську (в селищі Жуляни) на вулицю Григорія Гуляницького (видатного військового і політичного діяча, одного з чільних дипломатів Гетьманщини, шляхтича, учасника міжусобних воєн часів Руїни).

У Дарницькому районі:

– вулицю Малоземельну на вулицю Алімпія Галика (видатного київського живописця і гравера XVIII століття, ієромонаха Києво-Печерської лаври, керівника Лаврської іконописної майстерні).

У Шевченківському районі:

– вулицю Цулукідзе на вулицю Наталі Забіли (видатної письменниці і поетеси);

– провулок Невський на провулок Нивський (від назви місцевості, де він пролягає).

У Дніпровському районі:

– вулицю Курнатовського на вулицю Остафія Дашкевича (політичного та громадського діяча, талановитого військового організатора, ідеолога реєстрової козаччини, першого козацького гетьмана).

Крім того, в Києві з’явилися:

площа Відрадна у Солом’янському районі (розташована на перетині просп. Відрадний та вул. Героїв Севастополя);

сквер імені Василя Сліпака на честь Героя України, всесвітньо відомого українського співака, добровольця, що загинув на Донбасі у 2016 році, (розташований на розі Андріївського узвозу та вул. Боричів Тік у Подільському районі);

вулиця Миколи Костомарова на честь видатного українського історика, поета та прозаїка (проїзд від вул. Професора Підвисоцького до ЖК «Новопечерські Липки» у Печерському районі);

Кловська площа, розташована біля станції метро «Кловська» у Печерському районі.

Зазначається, що у разі перейменування вулиці немає потреби змінювати адресу реєстрації у паспорті, це можна зробити лише за власним бажанням. Документи на право власності, у яких зазначена стара назва, також лишаються чинними.

Як повідомляла «УМ», напередодні мовний омбудсмен Тарас Кремінь закликав  керівників органів місцевого самоврядування відновити українські географічні назви.

Адже чимало населених пунктів раніше мали прекрасні історичні назви та були несправедливо перейменовані за часів комуністичної влади.