Микола Кузнєцов, архівне фото (Фото: архіви України)
Останки радянського розвідника-диверсанта Миколи Кузнєцова, який похований у Львові на Пагорбі Слави, Львівська міськрада відмовилася передати Росії.
Як інформує УМ, про це 22 жовтня повідомив на своїй Facebook-сторінці міський голова Львова Андрій Садовий.
«Поки наші громадяни України не повернуться додому, ми жодного позитивного рішенні щодо праху Кузнєцова приймати не будемо. Це принципова позиція громади міста…
Ми прийняли політичне рішення. Ми вважаємо, що розгляд даного питання, можливий тоді, коли звільняються наші території і наші хлопці повертаються додому. Ми з окупантами не співпрацюємо. Крапка», - заявив, Садовий.
Касаційний адміністративний суд зобов’язав виконком Львівської міської ради передати останки агента НКВС Миколи Кузнєцова його родичам в Росію.
За словами Садового, це не перше таке судове рішення у цій справі.
«Чи вважаєте ви можливою будь-яку співпрацю із агресором у час війни? А чи не хоче Росія повернути нам 121 громадянина України, які ув’язнені за політичними та релігійними мотивами на території їхньої країни, а також 296 людей, які перебувають у нелюдських умовах на окупованих територіях?», - риторично запитує Садовий.
Нагадаємо, що історія з передачею останків Кузнєцова триває з 2000 року, коли ветерани Єкатеринбурга звернулися до Львівської міськради.
У 2007 році до Львова приїжджала делегація з Росії, але тоді їм відмовили у наданні останків. У 2008 році росіянка Маргарита Брюханова, родичка радянського розвідника, звернулася з таким проханням до місцевих органів Львова.
Кузнєцов похований на Пагорбі Слави з великими почестями 27 липня 1960 року.
"Розсекречені документи з архівів радянського КДБ поставили крапки над "і" у біографії одного з найвідоміших українських поетів-шістдесятників і знаменитого "прораба" горбачовської перебудови Віталія Коротича. >>
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
На засіданні 13 грудня Кабінет міністрів звільнив очільника інституту національної пам'яті Антона Дробовича у зв’язку із закінченням строку призначення на посаду. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
