Садибу Зеленських у Києві знесли незаконно – КМДА
Садибу звели у 1890 році та знищили через 134 роки. >>
Софійський собор – століття тому тут вирішувалася доля української церкви. (Фото: facebook.com/SophiaKyiv)
Сто років тому на Покрову в Києві розпочав роботу Перший Всеукраїнський Православний Церковний Собор Української Автокефальної Православної Церкви.
Він був скликаний, щоб організаційно завершити оформлення УАПЦ, про створення якої було оголошено 5 травня 1920 року.
Як нагадує «Україна молода», свою роботу Собор розпочав 14 жовтня 1921 року о17 год. 35 хв. у приміщенні головного храму Софії Київської (храм на той час був у підпорядкуванні УАПЦ).
Участь у Соборі взяло не тільки духовенство, а й відомі моральні авторитети того часу – академіки Агатангел Кримський та Сергій Єфремов, професори Володимир Чехівський, Василь Данилевич, Григорій Стороженко та Петро Стебницький, композитор Кирило Стеценко, письменники Людмила Старицька-Черняхівська, Григорій Косинка, диригент і педагог Євген Тичина, брат відомого поета.
Під час роботи Всеукраїнського Православного Церковного Собору було визнано примусовий перехід Київської Митрополії під зверхність Московського патріархату 1686 року «аморальним та антиканонічним актом», а сакральною мовою Церкви визнано українську, тобто саме нею мали проводитися богослужіння в храмах УАПЦ.
Саме на цьому Соборі 23 жовтня було обрано митрополитом Василя Липківського, першого за два століття етнічного українця.
Митрополит Василь Липківський (портрет художниці Людмили Гриценко, 1988 рік).
Оскільки єпископи Російської православної церкви не погодилися висвятити для УАПЦ єпископат (за канонами, двоє православних єпископів висвячують третього православного єпископа), учасники Собору проголосували за те, щоб здійснити висвяту за чином Александрійської церкви, за яким допускалася висвята єпископів через групове рукопокладання священників.
РПЦ не визнала цієї висвяти, називаючи єпископат УАПЦ «самосвятами».
«Перший Всеукраїнський Православний Церковний Собор, який відбувся 14-30 жовтня 1921 року - це прецедент проголошення соборним чином Української Автокефальної Православної Церкви, яка повністю була відокремлена від Московського патріархату, від Російської Церкви і російською традиції.
Адже вона була орієнтована на український чин богослужіння, українську мову вжиткову, а також митрополитом став етнічний українець. І саме ця Церква в історії XX століття започаткувала низку проголошених автокефалій українських церков як в Україні, так і в діаспорі», - пояснює «УМ» важливість та історичну вагу події доктор церковно-історичних наук, професор Київської православної богословської академії Ірина Преловська.
І додає: «Тож в ідейному сенсі УАПЦ цілком можна вважати предтечею Православної Церкви України, яка виникла в результаті Об’єднавчого Собору, що відбувся в головному храмі Софії Київської 15 грудня 2018 року».
Тоді як Український інститут національної пам’яті нагадує:
«УАПЦ початку ХХ століття стала своєрідним феноменом церковного життя українців. Визнавши, що більшість юридичних канонів церкви є продуктом світогляду VIII—IX століть, творці УАПЦ запропонували низку реформ, які робили церкву ближчою до людей і, водночас, спиралися на постулати віри Христової. УАПЦ скасовувала обов’язковий целібат для єпископів, проголошувала виборність церковної ієрархії, на перше місце ставила належну освіту та моральні якості священників».
Наприкінці 1926 року УАПЦ уже мала 32 єпископи, близько 3000 священиків і майже 6 млн вірян.
Однак, відродження української церкви не входило в плани більшовиків, які розгорнули антирелігійну кампанію.
У 1927 році під тиском радянської влади Другий Собор УАПЦ звільнив Василя Липківського «від тягаря митрополичого служіння» і обрав предстоятелем єпископа Миколу (Борецького).
Третій, «ліквідаційний», Собор, зібраний у 1930 році на вимогу радянської влади, оголосив про «саморозпуск УАПЦ».
Більшість священиків та прихильників УАПЦ стали жертвами сталінських репресій (зокрема, всі три митрополити Церкви – Василь Липківський, Микола Борецький та Іван Павловський – були фізично знищені) або мусили виїхати за кордон, зберігаючи традицію в діаспорі.
Звідти у 1990 році УАПЦ повернулася в Україну. У 2018 році відроджена в 90-роках минулого століття УАПЦ ввійшла до складу Православної Церкви України.
Садибу звели у 1890 році та знищили через 134 роки. >>
Верховна Рада України в четвер, 18 липня, прийняла закон, який забезпечить добудову Національного музею Голодомору-геноциду коштом уряду Канади. >>
В Києві у приміщенні Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану відбулася лекція-обговорення, присвячена 120-й річниці з дня народження українського політичного діяча, ідеолога ОУН, в’язня Аушвіцу та автора Декалогу українського націоналіста Степана Ленкавського. >>
Українські та закордонні ЗМІ неодноразово писали про переслідування в Україні науковців, які займаються дослідженнями найбільшого злочину геноциду українців, вчиненого комуністичним тоталітарним режимом. >>
Першу книгу про попереднього Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного випускає Харківське видавництво Vivat. >>
Київська міська рада визначила ще 53 пам’ятники і знаки, що відображають радянські та російські пропагандистські наративи і містять недостовірну історичну інформацію. >>