Городище на Кармалюковій горі багатошарове.
На Кармалюковій горі, що у селі Привороття Друге в Хмельницькій області, археологи виявили досі невідому оборонну стіну, яка датується 30-40-ми роками ХІІІ століття.
Як інформує УМ, про це повідомив кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Ігор Старенький.
За його словами, археологічні дослідження городища на Кармалюковій горі раніше проводили у 2019 році, а цього року їх продовжили.
«Ми перерізали всі три лінії оборони, і там є унікальні відкриття, оскільки в основі головного валу, основної лінії укріплення йде кам’яна стіна. Для періоду Русі це надзвичайно рідкісна річ. Це була оборонна стіна, яка стояла в основі головного валу, до якої примикали кліті, і поверх неї вже був насипаний вал. Вона датується 30-40 роками ХІІІ ст.», - зазначив Старенький.
Археолог додав, що за припущенням, нижньою лінією оборони городища була башта, а верхньою – замкнута лінія феодала з кам’яною основою.
Окрім того, під час розкопок знайшли розвали посуду, наконечники стріл, фрагменти кольчуги, кресало.
Як зауважив Старенький, городище на Кармалюковій горі багатошарове. Перші укріплення там датуються трипільською культурою, потім їх використовували скіфи, а згодом – у давньоруський період.
«На превеликий жаль, городище сьогодні є полігоном для досліджень чорних археологів. Воно надзвичайно сильно вибите», - додав археолог.
Археологічні дослідження на Кармалюковій горі проводили науковці Кам’янець-Подільського державного історичного музею заповідника, Кам'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка та студенти першого курсу історичного факультету університету.
Наразі експедиція працює в селі Голосків поблизу Кам’янця-Подільського, де досліджують унікальне двошарове трипільське поселення.
Кармалюкова гора – товтра, що здіймається над поверхнею на 60 м. Її назва пов’язана з іменем народного героя Устима Кармалюка, який, за переказами, переховувався у печері на її вершині.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>
